Чому для провокацій проти УПЦ «Київський патріархат» не гребує навіть небіжчиками?

Час читання: 9хв.

Обговорення цієї теми, хоча вона і має неприємний відтінок, є дуже важливим. В першу чергу тому, що одним з основних сегментів інформаційної війни проти Української Православної Церкви є маніпуляції навколо похоронних процесій.

Нещодавно в одному з регіональних інтернет-видань Тернопільщини з’явилася новина під назвою «На Тернопільщині московський священик відмовився поховати парафіянку через українську мову». Не хочеться вдаватися в подробиці з приводу того, як автор публікації кілька разів змінює відомості, зводячи тим самим цінність своєї роботи до нуля.

Досить вже того, що в назві статті йдеться про якогось «московського священика» (напевно, він приїхав з Москви?). Що вже говорити про брехню з приводу того, що він «відмовився ховати парафіянку через українську мову». Ця інформація пізніше перетвориться в брехню про те, що «… місцевий батюшка з УПЦ МП відмовився ховати жительку села тільки за те, що вона сповідалася українською мовою в іншого священика». А вже потім, кількома реченнями нижче, виявиться, що «В селі Соснівка священик Московського Патріархату відмовився поховати бабусю через те, що її сповідував священнослужитель Української Православної Церкви Київського Патріархату».

Найбільшої уваги потребує сама ситуація, яка виглядала наступним чином. У селі Соснівка Шумського району Тернопільської області священик Української Православної Церкви відмовився відспівувати людину, яка перед цим свідомо змынила своє віросповідання (конфесійну приналежність), взявши участь в обряді, який скоїв священнослужитель самопроголошеного «Київського патріархату».

Здається, настав час, щоб розставити крапки над «і» в цій і їй подібних ситуаціях.

А чи був батюшка?

Інформація ця з’явилася в співтоваристві «Типовий Шумськ» в соціальній мережі Вконтакті. Треба визнати, що ситуація дійсно мала місце, але була вона зовсім не такою, якою її підніс автор статті – Артем Клим’юк. «У селі Соснівка священик Московського Патріархату відмовився поховати бабусю через те, що її сповідував священнослужитель Української Православної Церкви Київського Патріархату. Хоча померла була прихожанкою нашої церкви і справно платила йому кошти на зарплату, а в цьому році навіть наперед. Хіба є цьому виправдання? Не поховати людину тільки за те, що вона була висповідана українською мовою», – написав автор в соціальній мережі.

Для початку, зі злого наміру чи ні, але автор не вказав на той факт, що в селі Соснівка є тільки один храм, яким по черзі користуються дві громади – УПЦ і УПЦ КП. Тому жінка, хоча і справді була прихожанкою названого храму, не мала ніякого відношення до громади УПЦ, про що засвідчив сам настоятель. «Померла дійсно якийсь час була прихожанкою УПЦ. Але потім вона висловила бажання перейти до Київського патріархату», – сказав священик УПЦ села Соснівка отець Василь.

Про кошти на зарплату батюшки «з Москви»

Далі зосередимо увагу на репліці про те, що померла «справно платила кошти» на зарплату священику УПЦ. Варто зауважити, що покійна ніяк не могла давати будь-які кошти на зарплату настоятелю громади УПЦ, і цьому є кілька причин.

По-перше, цього не могло бути апріорі, оскільки парафіяльний бюджет формується зовсім іншим чином. Надходження в касу відбуваються шляхом добровільних пожертвувань, придбання свічок, церковної літератури та іншого начиння (ікони, хрестики тощо). З отриманих доходів формується заробітна плата для священика, регента, касира та іншого причта. Також оплачуються рахунки за опалення, світло та газ. Окремо відраховуються кошти до пенсійного фонду.

По-друге, незважаючи на те, що в селі Соснівка один храм ділять дві конфесії, логічним є той факт, що покійна апріорі не могла виділяти кошти на зарплату для «московського батюшки», адже вона, за словами свідків, останнім часом відвідувала богослужіння «Київського патріархату».

Відповідно, саме в касі громади УПЦ КП вона купувала свічки, залишала пожертвування і т. п.

Незважаючи на це, хоча автор і спробував дорікнути священика УПЦ в тому, що він був зобов’язаний відспівати померлу, оскільки вона нібито відраховувала кошти йому на зарплату, у нього нічого не вийшло. За допомогою простих логічних обґрунтувань стає очевидно, що ця інформація є неправдивою і, швидше за все, була вписана в повідомлення, як то кажуть, «для красного слівця».

Чому ж відмовився ховати?

«Хіба є цьому виправдання? Не поховати людину тільки за те, що вона була висповідана українською мовою», – обурюється автор маніпулятивного повідомлення. Відразу відзначимо: слова про те, що померлу не поховали тільки тому, що вона «… була висповідана українською мовою», з’явилися лише в кінці статті і просто-таки суперечать її початку. Адже кількома реченнями вище автор писав, що «В селі Соснівка священик Московського Патріархату відмовився поховати бабусю через те, що її сповідував священнослужитель Української Православної Церкви Київського Патріархату».

Звідки автор взяв інформацію про те, що священик УПЦ відмовився відспівувати померлу через те, що перед цим її сповідали українською, незрозуміло. І, виходячи з самого повідомлення, приходимо до висновку, що ці слова є вигадкою. Більш того, отець Василь – настоятель громади УПЦ села Соснівка – повністю україномовний і вже точно не сповідує людей на якихось інших мовах.

Тобто виходить, що насправді священик УПЦ не відспівав померлу саме через те, що вона свідомо змінила свою конфесійну приналежність і, що логічно, повинна була бути відспіваною священиком УПЦ КП.

«Не зовсім зрозуміло, чому люди, які вибрали «Київський патріархат», і від яких староста громади КП живе по сусідству, раптом захотіли йти через все село до старости громади УПЦ, щоб викликати на відспівування саме отця Василя, – висловив своє здивування один з жителів села. – І в тому, і в іншому випадку відспівування відбувається в одному і тому ж храмі. Це нагадує провокацію», – сказав прихожанин громади УПЦ села Соснівка в коментарі Союзу православних журналістів».

Отже, священик громади УПЦ не відспівав покійну з тієї причини, що вона належала до іншої релігійної конфесії. Оскільки померла зробила цей вибір усвідомлено і в здоровому глузді, зрозуміло, що вимагати від священнослужителя УПЦ якихось пояснень з цього приводу є абсолютно недоцільним. Швидше за все, варто було б запитати у священнослужителя «Київського патріархату», чому він не стежить за своїми прихожанами, стаючи мовчазним свідком подібних провокацій. Якщо померла вибрала УПЦ КП, значить ховати її повинен саме священик «Київського патріархату».

Про авторів статті

Скандальне повідомлення в спільноті «Типовий Шумськ» залишив Артем Клим’юк – житель села Соснівка 2000-го року народження. Судячи з фотографій з профілю автора, віку він додав собі однозначно (на вигляд хлопцю років 14), оскільки ще вчиться в школі, а з інтересів юнака вказані «чорна археологія», рибалка, футбол і онлайн-гра «Вормікс».

Очевидно, що хлопцеві ця ситуація абсолютно нецікава, оскільки в самому повідомленні він вказав, що «Це писала моя мама Клим’юк Алла Петрівна». Тобто якась жінка, яка не обдумавши все, вирішила скористатися сторінкою свого неповнолітнього сина, щоб висловити своє «обурення». Як не дивно, але Вконтакті вдалося знайти профіль справжнього автора статті – Клим’юк Алли.

Нетерпляча пані Клим’юк створила свою сторінку 9 жовтня, якраз в день написання повідомлення на сторінці групи «Типовий Шумськ». Цікаво, що пані Алла, зробивши репост написаного нею тексту зі сторінки її сина, у себе на сторінці написала: «Люди, може ви, нарешті, прозрієте? Ганьба такому священикові. Де тут любов до ближнього? Де совість? Де мораль? Де милосердя?».

Крім того, під самим повідомленням Алла Клим’юк сипала коментарями на кшталт: «Коли люди нарешті зрозуміють – сепаратисти не тільки на Сході, вони між нами ходять». Знайома риторика? Ні про що не говорить? Чи могла людина, що належить до УПЦ, назвати свого священика «сепаратистом»? А пам’ятаєте, що було зазначено на початку скандального повідомлення?

«Хоча померла була прихожанкою нашої церкви і справно платила йому кошти на зарплату», – писала Клим’юк. А що в її розумінні «наша церква»? Явно не громада УПЦ, а культова споруда, яке в силу певних обставин змушені ділити два релігійних спільноти. Та й з огляду на те, що Алла не підбирала слів у відношенні до настоятеля громади УПЦ, стає зрозумілим, що вона – прихожанка «Київського патріархату».

Звідси і незрозумілий вчинок членів громади УПЦ КП, який православні жителі села Соснівка назвали провокацією, і скандальне повідомлення з перекрученими фактами і неправдивою інформацією, і та ненависть, яку Алла Клим’юк вилила на священика УПЦ, при цьому апелюючи до його совісті і моралі, вимагаючи « любові до ближнього ».

Післямова

Що ж, досить було розкинути мізками, щоб зрозуміти, що скандал був створений на рівному місці з метою провокації ненависті у відношенні до православного священика села Соснівка зокрема і УПЦ в цілому. Священик УПЦ, поважаючи вибір померлої, яка ще до смерті приєдналася до «Київського патріархату», направив односельчан до служителя цієї конфесії, що було продиктовано не лише низкою канонічних правил, а й елементарною логікою.

Тільки от після всієї цієї ситуації залишається кілька питань. Перше з них полягає в тому, як далеко можуть зайти в УПЦ КП, щоб спровокувати ненависть проти своїх опонентів? Невже воля померлої не має ніякого значення для вас? Невже тепер небіжчики слугуватимуть інструментом для вирішення чергової суперечки?

Другий: а чи не намагалися «філаретівці» влаштувати подібний скандал на порозі священиків з УГКЦ чи РКЦ? До речі, на Галичині таких можливостей предостатньо. Проведіть експеримент. Примусьте римсько-католицького ксьондза відспівати православного небіжчика! Тільки робіть це з вимогою, наполегливо! Кричіть, що він зобов’язаний! А потім напишіть в спільноті «Типовий Шумськ» або «Типовий Чортків», як все пройшло.

Третє та останнє запитання: де ж ваша совість, мораль і любов до ближніх, якщо, вимагаючи цього від інших, ви не володієте жодною з перерахованих чеснот? Адже зробити з поховання односельчанки «цирк», маніпулюючи інформацією і фактами – зовсім не по-християнськи.

Василь Качмар

Схожі публікації