Нинішній ієрарх ПЦУ Олександр Драбинко вважає, що дискутувати навколо чинності таїнств у колишній УПЦ КП та УАПЦ немає сенсу, оскільки цих структура зараз не існує, а ті, хто захотів, були «перекваліфіковані» у «канонічних» священиків та архієреїв рішенням глави Фанару. Про це він заявив в матеріалі видання duhovnyfront.com.ua.

Цікаво, що у баченні Драбинка реабілітація розкольників призвела до «каяття», а не навпаки, а у випадку Філарета «каяття» не наступило.

«Є літня людина зі складним життєвим шляхом, яка вважає себе чинним патріархом Київським. І зграйка маргінальних особистостей довкола. «Узок круг этих революционеров. Страшно далеки они от народа», –казав у подібних вождь «великої пролетарської революції»…

Приклад Філарета засвідчив — канонічна реабілітація, відновлення у єпископському сані не призвели у його випадку до справжньої метаної (каяття, – ред.) або «зміни розуму». Філарет лишився тим, ким був, тобто творцем нових розділень у Церкві. Філарет знову обрав розділення, він знову випав з канонічного поля. Але це вже його особиста трагедія. І трагедія тих небагатьох кліриків, які сьогодні з ним перебувають. Але ж перед жовтнем 2019 (насправді 2018, – ред.) року це було трагедія для цілої України», – заявляє Драбинко.

При цьому Драбинко не уточнив, що означає це “випадіння з канонічного поля”.

Також він порівняв «перекваліфікацію у канонічних» українських розкольників з прецедентом подолання схизми у Болгарській Церкві, коли ті, хто відійшов у розкол, дійсно заявили, що каються у вчиненому і були прийняті назад до БПЦ.

Також Драбинко заявив, що ієрархи УПЦ, котрі фактично одностайно не пішли на «об’єднавчий собор» у 2018 році, дослухалися до місцевих євхаристичних громад – думки вірян та кліриків, та зберігали таким чином цілісність своїх єпархій.

Нагадаємо, раніше подібні видання стабільно тиражували думку про «залякування ієрархів Москвою».