Священнослужителі Вінницької єпархії УПЦ, чиї громади встояли у вірі і щодня борються за свої святині, розповіли про буття своїх парафій журналістам після хресного ходу у Вінниці 8 березня 2020 року, в день Торжества Православ’я. Про це повідомляє «Перший Козацький».

«Як було споконвіку – очищалася Церква, відходили люди, вставали мученики, так само і на моїй парафії в селі Пеньківка, де я є настоятелем, в цілому спокійно, але (прихильники ПЦУ, – Ред.) постійно створюють напругу, – розповів протоієрей Михайло Михальчук, настоятель Свято-Миколаївського храму. – Ми їм дозволили в трапезній молитися, щоб вони нас не чіпали, а вони вже там поміняли замки. Духовно вони нас, в основному, не чіпають, але часто бувають погрози парафіянам, говорять всякі слова хули. Я як настоятель їх втішаю і кажу, що хіба ми гідні постраждати за істинну православну нашу віру, тому що це ще треба мати велике достоїнство, щоб дійсно постраждати за віру. А так молимося Богу, щоб Господь зміцнив, щоб, головне, встояти у вірі».

Відповідаючи на запитання про те, чому він і його паства залишаються в лоні канонічної УПЦ, священнослужитель наголосив, що для православних вибір очевидний, тому що є тільки два шляхи – або йти з Богом, або йти в погибель.

«Вибору великого немає у нас, православних, тому що є дві стежки: або йти в погибель, або йти істинним шляхом, нехай він тернистий, з перешкодами. Як кажуть, на бурхливому житейському морі бувають шторми, але все одно потрібно перемагати, направляти корабель. Дай Бог мудрості кожному з нас, розуму, щоб правильно повести за цими перешкодами до тихого пристановища – Царства Небесного», – зазначив отець Михайло.

Настоятель Свято-Димитріївського храму села Стадниця протоієрей Микола Строк повідомив, що після утворення ПЦУ духовне життя в розділеному селі протікає не так радісно і побожно, як хотілося б, але парафіяни, які залишилися вірними чадами Церкви Христової, продовжують здійснювати молитву в домовому храмі, «присутня благодать Духа Святого, є молитва – і це найголовніше, що потрібно людям».

Священик підкреслив, що він і члени його релігійної громади прийшли на хресний хід, «щоб підтримати і підтвердити нашу віру, утвердитися у вірі, щоб показати, що ми ті християни, які залишаються з Христом і Церквою Христовою. Ми залишаємося в УПЦ, тому що це канонічна Церква, Церква Христова, і розділяти її неправильно».

Ієрей Вадим Яковенко, колишній настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Пузирки, зазначив, що зараз важливо об’єднувати поділених людей, і «велика радість, що наш владика зумів організувати таке свято – Торжество Православ’я – хресний хід, який об’єднує нас у соборній спільній молитві».

«На жаль, цей розкол вніс розбіжності між людьми. Люди стали ображати один одного, висловлювати невдоволення. Наша сторона завжди намагалася прийняти мирну сторону, приймати все з любов’ю, але, як завжди, ті ж гасла – “московська церква”, “московські священики вбивають наших дітей” і т. п. Але деякі люди повертаються, намагаються зрозуміти, що таке канонічність», – підкреслив ієрей, додавши, що віряни моляться за Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія, чиє служіння «дійсно справжнє і чесне».

Протоієрей Василь Альмухамед, настоятель Спасо-Преображенського храму с. Лука-Мелешківська, розповів, що громада УПЦ як була, так і залишається в храмі, не перериваючи молитву ні на мить.

«Слава Богу, люди приходять, сподіваються, що рано чи пізно закінчиться це безвладдя, що влада піде назустріч, що відступники покаються і повернуться в лоно Православ’я, – повідомив священнослужитель. – Ми молимося в храмі, вони збираються на вулиці, але хоч вже не зривають замки, немає цієї бійні. Так – тривожно, сумно, храм все ще охороняємо, тому що вони погрожують, кажуть, що потрібно активізуватися. Мене чіпляють плітками, але я не дивуюся і прощаю їм, нехай Господь простить. Але молитва у нас проходить, ні дня не було, щоб ми пропустили богослужіння, як би важко не було. На недільну службу приходить, як мінімум, 50 осіб, а так – 80, 90, 100, а в свята – 120, 130 осіб. Слава Богу, Господь не позбавляє своєї милості, дає терпіння нам усім».

Він зазначив, що участю у хресній ході у день Торжества Православ’я хочеться цю радість донести до кожного» і, на його думку, «немає нічого прекраснішого, ніж спільна молитва».

«Наша віра, яку очолює Блаженніший Онуфрій, об’єднує з усім світом. Ми стали свідками, як біля Гробу Господнього гнали ПЦУшників, ми бачимо, як їх не визнають на горі Афон. Про що можна говорити? Як можна торгувати вірою? Ні, віра або є, або її немає. Не може бути торгівлі, має бути віра православна, канонічна, яка веде людину до спасіння», – наголосив отець Василь.