Програма-мінімум зустрічі в Аммані

Час читання: 2хв.

Враховуючи ряд об’єктивних та суб’єктивних факторів, очікувати проривів від заходу в Йорданії не варто. Сам факт його проведення вже є успіхом і першим важливим кроком у сфері реальних можливостей врегулювання кризи у світовому Православ’ї.

Однак було б однозначно необхідно, щоб за підсумками наради знайшли своє відображення – у вигляді підсумкової резолюції або публічної загальної позиції – деякі важливі аспекти.

До них, зокрема, відносяться такі пункти.

  1. Визнання учасниками зустрічі того факту, що в Україні відбулась легалізація розколу. Це дозволило би зафіксувати канонічний, а не адміністративний характер проблеми вторгнення Фанару в українські церковні справи.
  1. Фіксація учасниками наради положення про те, що наданий Константинополем томос несе загрозу принципу соборності Православних Церков. І його визнання означає не лише легалізацію «ПЦУ», але й згоду з тим, що Фанар, виходячи з логіки тексту документу, є главою як для Помісної Церкви, що вступила у спілкування з українськими розкольниками, але й для інших Помісних Церков.
  1. Спільне підтвердження того, що єдиною канонічною Православною Церквою України продовжує бути УПЦ на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм.
  1. Звернення від імені учасників зустрічі до влади окремих держав із закликом утриматись від тиску на відповідні Православні Церкви та забезпечити належний захист прав їхніх вірян.

Правблог

Схожі публікації