У процесі просування визнання «ПЦУ» фанаріоти й американці напевне тримають в пам’яті одну річ. Справа у тому, що предстоятелі Албанської та Грузинської Церков – люди вельми поважного віку. Архієпископу Анастасію вже 90 років, а Патріарху Ілії – 87!
Нині Грузинська та Албанська Церкви займають стриману позицію з «українського питання» багато у чому завдяки принциповості їхніх Глав. Але не факт, що таку ж позицію займуть їхні наступники.
У цьому контексті є ймовірність того, що Константинополь за допомогою США можуть вплинути на вибори Предстоятелів згаданих Помісних Церков у майбутньому. А також діяти у напрямку зміщення ряду інших Глав Церков – наприклад, Кіпрської, Болгарської або Єрусалимської. А там, де не вдасться змістити, – можуть створити паралельну ієрархію на чолі зі «своїм» архієреєм. Наприклад, у Церкві Чеських земель і Словаччини.
Цей сценарій цілком відповідає «тотальній» стратегії фанаріотів та Держдепу у створенні нової системи Помісних Церков, що визнають першість влади Константинопольських патріархів. Стратегії, котра стосується не якихось окремих аспектів церковного устрою, а має всезагальний характер, що націлений на цілковите перетворення устрою Православної Церкви.
Крім цього, план Фанару передбачає ще дві речі: створення нових автокефалій, підпорядкованих Константинополю (окрім «ПЦУ», може з’явитися ще й нова «Охридська архієпископія» у Македонії), і введення до складу учасників Всеправославних зібрань автономних Церков (автономіям у складі РПЦ можуть при цьому відмовити з якихось причин, або ж розраховують, що РПЦ до того часу «ізолюють» або вичавлять).
Це дозволить Фанару, зокрема, компенсувати та подавити опозицію тих Помісних Церков, котрі не погодяться з узурпацією влади.
Мета Константинополя – не у ситуативній перемозі особисто патріарха Варфоломія, а у створенні системи, котра буде сама відтворюватись протягом десятків років. Системи, у котрій буде неможлива опозиція та свобода богословського мислення. І навіть не тому, що свобода буде подавлятись, а тому що в розумах ієрархів профанарських Церков буде діяти самоцензура та добровольна залежність від «першого без рівних».
Починати протидіяти цій стратегії потрібно було ще «вчора». Втім, і зараз ще не пізно. Але може стати пізно, якщо не почати або піти вчергове на поступки.