- 15.12.2018 відбувся не Об’єднавчий Собор УПЦ КП, УАПЦ і частини УПЦ, а Об’єднавчий Собор «грецької» церкви;
- Залежність Епіфанія та ПЦУ від греків у питаннях варіння Мира, взаємодії із закордонними парафіями та вирішуванні внутрішніх проблем доводить неспроможність автокефалії;
- Дійсно незалежна українська церква буде лише тоді, коли в Томосі буде закріплений статус Патріархату;
- Патріарх Варфоломій намагався переконати Президента Зеленського пришвидшити процес знищення УПЦ КП, але Зеленський відмовився;
- Епіфаній звернувся до Мінкульту із проханням зняти юридичну особу УПЦ КП з реєстрації, Мінкульт це зробив;
- Предстоятель ПЦУ налякав студентів КПБА, які сторожили храми УПЦ КП, відрахуванням з академії, якщо вони не відмовляться від «праці на Філарета»;
- На спільному обіді після Водохреща Епіфаній відмовився привітати Філарета;
- Томос, який отримала ПЦУ, може розділити світове православ’я на два таборі – грецький та слов’янський, так само, як колись розділилися східна (константинопольська) і західна (римська) церкви – каталізатором цього розколу тоді виступила Болгарія;
- Кожна країна та кожен народ, згідно із 34 Апостольським правилом, повинні мати свою власну Церкву, оскільки в Україні історично склався Патріархат, то й зараз має бути Патріархат;
- Жодного зближення УГКЦ та ПЦУ не буде, бо ПЦУ не має права входити в євхаристичне єднання із греко-католицькою церквою, якщо це відбудеться – вона автоматично стане греко-католицькою та підпорядкується Риму;
- УГКЦ пішла зі зради православ’я митрополитом Київським Михаїлом Рогозою, але треба мати добрі стосунки з уніатами;
- Духовенство ПЦУ здійснює рейдерські захоплення храмів УПЦ КП, б’ють священників, при тому цю війну ведуть ті, кого Філарет особисто рукопоклав;
- Під час Майдану декілька представників добровольчих батальйонів пропонували захопити Києво-Печерську Лавру, Філарет відмовив, мотивуючи тим, що святиню захоплювати не можна – бо єднання може бути лише добровільним;
- Київська митрополія ПЦУ намагається силою примусити парафії УПЦ КП перереєструватися з УПЦ КП на ПЦУ, влада тому сприяє;
- Якщо Московський патріарх визнає УПЦ МП і надасть їм статус Патріархату, наступним кроком буде об’єднання УПЦ КП з УПЦ МП, підсумком якого буде зміцнений Київський Патріархат, до якого почнуть приєднуватися парафії ПЦУ – і через це ПЦУ розпадеться;
- Духовний заповіт Філарет не підготував, оскільки «буде жити ще довго», бо треба Київський Патріархат зробити таким же великим, як тоді, коли завдяки йому ПЦУ отримала Томос;
- Метою Філарета є збільшення кількості єпископату та єпархій, приєднання до УПЦ КП усіх закордонних українських парафій – особливо з США та Канаді, бо в Європі та Австралії майже всі православні парафії й так належать до Київського Патріархату.