Знайшов старе інтерв’ю з митрополитом Василієм (Караяннісом), кіпрським ієрархом, котрий у листопаді минулого року несподівано співслужив з одним із найодіозніших представників «ПЦУ» – Євстратієм Зорею.
Виявляється, митрополит Василій був дуже позитивно налаштованим стосовно РПЦ та російського народу, про «русскій мір» говорив, зараховуючи до нього відомого київського архітектора Івана Григоровича-Барського. Часто зустрічався з митрополитом Іларіоном (Алфєєвим) та навіть Патріархом Кирилом.
«Я не приховую, що кіпрський народ має особливі почуття до російського народу. Так само, як і російський народ любить кіпріотів, я це бачу і відчуваю. І це, звісно же, політична частина, ніхто не приховує, що і сьогодні ми багато в чому вдячні за ту позицію, котру займає Росія» (Вісник Кіпру, 23.03.2015).
Як же трапився такий крутий розворот від русофіла до русофоба?
Думаю, вся справа у політиці та економіці. У 2015 році Росія все ще була одним з найбільших інвесторів Кіпру та його економічним партнером. І сам митрополит Василій теж недвозначно пов’язує свою «любов» до Росії з економічними зв’язками:
«Ніхто не приховує, що рішення 2013 року з приводу стрижки депозитів принесло проблеми не лише острову, але й російським вкладникам, котрі жили тут, але, незважаючи на це, ми бачимо: народ допомагає нам, допомагає в той момент, коли економічно нам достатньо важко. Більша частина кіпріотів вам скаже, що великі надії та очікування покладаються більше на свого північного брата, аніж на якихось союзників, котрі перебувають в іншій частині світу».
Ну а потім прийшов «західний брат». Російські інвестиції припинили відігравати настільки значну роль, як раніше. Як кажуть, пройшла любов, зав’яли помідори.
Історію перепишуть, а про братерські зв’язки з Росією скажуть, як предстоятель Елладської Церкви: «Не було такого».
Щоправда, цікаво, якщо розвернеться геополітичний вектор в інший бік, що митрополит Василій буде робити? Як ніде не був, почне знову вихваляти російсько-кіпріотську дружбу?