Ієрарх УПЦ КП «митрополит» Бєлгородський Іоасаф Шибаєв прокоментував наведені в ПЦУ аналогії з історією Максима Циніка. На його думку, цей випадок більш застосовний до самого Епіфанія Думенка, ніж до Філарета, котрий підняв його до нинішніх почестей. Свої роздуми Шибаєв опублікував на своїй сторінці у Facebook.

«Дивуюсь тому, що, мабуть, у людей в свідомості все перевернуто догори ногами. Насправді історія Максима Циніка викриває не Патріарха Філарета в незаконних діях, а – митрополита Епіфанія. Він, митрополит Епіфаній, вчинив в точності як Максим Цинік. Там справа була така: Григорій Богослов, будучи на Константинопольській кафедрі, наблизив до себе певного юнака-язичника Максима, котрого зробив своїм секретарем і домочадцем – приймає його в свій будинок, запрошує до трапези, хрестить його, мало-помалу вводить його в свій клір і дає йому після себе перше місце в Константинопольської церкви. Той Максим, обласканий Григорієм Богословом, найвищою мірою лукавий і до ницості честолюбний, віроломно вирішив зігнати свого вчителя і покровителя Григорія Богослова з Константинопольської кафедри. Хитрістю, підкупом і обманом, від іноземців, прийняв посвяту в єпископа на Константинопольську кафедру, зайняту Григорієм Богословом. Відбулася смута в Церкві. Максим, який отримав за спосіб життя прізвисько Цинік, докладає багато хитрості, щоб утвердитися на Константинопольській кафедрі. Поспішає висвятити в церковні ступеня ворогів Григорія Богослова. Але отці Другого Вселенського Собору, до котрих теж звертається Максим за визнанням, різко засудили його і його діяльність, в основі якої лежала, як бачимо, брехня.

Ось вам – наша картинка. Так хто ж в цій історії Максим Цинік? Чи не митрополит той Епіфаній? Він також був звеличений з нікчеми та обласканий Патріархом Філаретом, ним зведений в вищі церковні ступені. Він давав обіцянки, в разі обрання його предстоятелем, зберегти першість в Церкві за своїм учителем – нашим Патріархом, до його смерті. На підставі цих обіцянок, зусиллями Патріарха, був обраний. Але, мабуть, як і Максим Цинік, лукавий і честолюбний, він після обрання цинічно і підступно зігнав Патріарха, спробував відібрати майно і знищити Київський Патріархат. Вербуючи собі прихильників, зводить в різні церковні посади і заохочує незадоволених справедливістю і чесністю Патріарха.

Таким чином, не до Патріарха, а до митрополита Епіфанія, відносяться слова 4-го Правила Другого Вселенського Собору: “Про Максима Кініка, і про зроблений ним безчинство у Константинополі: нижче Максим був, або є єпископ, нижче поставлені ним на яку б то не було ступінь кліру: і вчинене для нього, і вчинене ним, все нікчемне”», – заявили в УПЦ КП.