Скандинавський деканат Західноєвропейської архієпископії православних приходів руської традиції припинив своє існування. Про це заявлено у випуску Lettre du vicariate, розміщеному на сайті orthodoxie від імені митрополії Франції Константинопольської церкви.

Як пояснюється, після заяви Константинопольського патріарха про те, що він «розпускає» Архієпископію, чимало приходів у цьому екзархаті були в розгубленості і не могли визначити своє майбутнє. Для деяких приходів у Скандинавії у юрисдикції Фанару перебувати було неможливо, однак і приєднатися до РПЦ вони не могли в силу того, що побоювались втратити частину прихожан з різних причин. Тому значна частина приходів Архієпископії у Скандинавії обрали юрисдикції, котрі залишаються у спілкуванні із РПЦ, і з Фанаром.

Уточняється, три приходи місії, два у Норвегії та один у Швеції, залишились під юрисдикцією Константинополя та перейшли до митрополита Шведського та Скандинавського Клеопи.

Приход Преображення Господнього у Стокгольмі та Покрова Божої Матері у Копенгагені, а також пов’язані з ними місіонерські громади, приєднуються до Болгарської Церкви – точніше, її зарубіжної митрополії з центром у Нью-Йорку.

До змін у діяльності Архієпископії кілька приходів у Норвегії встигли пережити важкі часи, деякі були закриті. Миколаївський приход в Осло припинив свою діяльність, однак його на момент «розпуску» Архієпископії прийняла до себе представлена у Швеції Сербська Православна Церква. На час переходу колишнього екзархату до РПЦ чимало приходів з країн Скандинавії вже рахувались в інших юрисдикціях. Причин тому було чимало, у більшості випадків йшлося про місцеві міркування.

Окрім того, у Lettre du vicariate йдеться про те, як проводять свою діяльність приходи Архієпископії у Франції, котрі залишились у Константинополі. Наприклад, громада Трьох святителів у місті Мец втратила чимало прихожан у зв’язку з тим, що неподалік відкрився румунський православний приход.

На фото – храм Сербської Церкви у Швеції.