Албанського Архієпископа Анастасія звинуватили у «роботі на Москву»

У зв’язку з публікацією у грецькому виданні «Демократія» 26 листопада 2019 року статті під красномовною назвою «Втручання Анастасія на користь Москви» Предстоятель Албанської Православної Церкви Архієпископ Анастасій був змушений більш простими словами пояснити свою позицію щодо необхідності розглянути українську кризу на Всеправославній нараді.

Відповідь владики автору статті пану Антонію Тріантафіллу також розмістили на сайті видання Демократія. Архієпископ назвав матеріал злонаміреним спотворенням його поглядів, цілей та переконань з делікатного, критичного питання, що стосується православ’я. Предстоятель також особливо відзначив «творчий» підзаголовок автора «Архієпископ Албанії знову закликав до всеправославного (постійне прохання Кирила) розгляду українського питання».

Архієпископ пояснив «не розуміючим», що він не діє на користь Москви або проти Константинопольського патріархату, а це «крик агонії на користь примирення, на користь єдності Православ’я».

Крім того, Архієпископ Анастасій пише, що його текст «не має жодного стосунку до ініціативи патріарха Єрусалимського», оскільки був написаний незадовго до Різдвяного посту і незадовго до Великого посту «у період занепокоєння новою небезпечною ситуацією у Православ’ї».

Владика «ніколи не піддавав сумніву встановлені права або привілеї Вселенського патріархату», більше того, завжди підтримував главу Фанару, але у ситуації з ПЦУ Архієпископ Анастасій «з любов’ю до патріарха Варфоломія висловлює занепокоєння та судження», а також «робить пропозицію з єдиною метою – пошуку рішення складної нинішньої ситуації, котра, вочевидь, відрізняється від ситуації у 2018 році».

Архієпископ Анастасій пише, що ситуація в Україні, спровокована патріархом Варфоломієм, нагадує «мелетіанський розкол», для подолання котрого Церква вже випрацювала різноманітні процедури, а «остаточне рішення з цього питання було надане Першим Вселенським Собором». В усіх попередніх випадках отримання автокефалії, включно з автокефалією Албанської Церкви, йшлося про надання незалежного управління канонічним митрополіям кожної країни, «а не невеликим частинам їх, що складаються з розкольників».

З іншого боку, каже Архієпископ, процес дарування автокефалії ПЦУ «викликав негаразди та суперечки не лише у цій країні, але й в усьому православному світі, результатом чого стала тривала плутанина та конфлікти; ми не забуваємо, що канонічний устрій Православної Церкви, переважною частиною, заснований на рішеннях Вселенських та інших важливих Православних Соборів» і що саме Собор є основоположним принципом єдності Православ’я.

Тому, каже владика, скликання православного Собору з української кризи не може мати сумнівного характеру, тим більше, що більшість православних предстоятелів «відповідально та публічно з початку року закликають до нього. Предстоятель Церкви Албанії завжди наголошував на необхідності скликання Всеправославного собору з українського питання з єдиною метою – віднайти мирне врегулювання цієї проблеми, спільно прийняте усією Православною Церквою.

Разом з тим, архієпископ пише, що не призначав себе посередником у діалозі між Руською Церквою та Константинополем, закликає не навішувати ярлики етнічного походження, такі як «слов’янофіли», «русофіли» тощо, а також не використовувати брехню та наклепи для відстоювання своїх поглядів з обох сторін, тому що такі речі руйнують православний діалог у критичний момент для Православ’я.

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up