40 соток розбрату, або Юридичний детектив

15 вересня суд на Закарпатті має поставити крапку в конфлікті, в який виявилася втягнутою три релігійні конфесії. Генератором ідей розбрату виступив громадянин Уманців, який досі «визначається» зі своєю конфесійною приналежністю.

Конфлікт виплеснувся і на загальнонаціональний рівень – деякі центральні ЗМІ зацікавилися історією. Правда, висвітлили події дещо однобоко, перетворивши церковного «великого комбінатора» мало не в страждальця за віру.

      

Як все починалося

Жила-була одна маленька громада. І ось в 2002 році, зібравши підписи десяти чоловік, вона зареєструвала себе в Ужгороді як громада УПЦ «Київського патріархату» святих рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги. У 2003-му їй від облдержадміністрації виділили земельну ділянку в 40 соток. Але вже в 2004 році громада і очолюючий її протоієрей Сергій Уманців перейшли під юрисдикцію Української Православної Церкви, і новий статут перереєстрували. Почалося будівництво храму.

Гроші та матеріали на будівництво церкви виділялися справно, але при цьому ніяких зрушень не спостерігалося. З’ясувалося, що протоієрей Сергій Уманців знаходив будматеріалам інше застосування. Церковне керівництво звільнило священика з посади настоятеля і навіть заборонило в служінні.

Уманців «згадав», що його церковна кар’єра свого часу починалася з КП, куди і повернувся. А щоб повернутися напевно, новим начальникам розповів про землю розміром аж в 40 соток! Адже спочатку ця ділянка виділялася під громаду, що з’явилася в 2002-му і зареєстровану як громада КП. «Блудний син» вирішив повернутися з земелькою. При цьому, щоб все виглядало законно, протоієрей знову вдався до варіанту з перереєстрацією. І ось тут-то й починається найцікавіше.

«Портсигар срібний. Два”

По-перше, Сергій Уманців написав заяву в міліцію про те, що новий настоятель УПЦ, призначений на його місце, незаконно привласнив собі речі, що належать особисто йому – Сергію Уманціву. Редакція СПЖ ознайомилася з переліком речей, які фігурують в заведеній прокуратурою справі. Там вказано Престол, рушники, кадило, ікони, Євангеліє, хрест. Іншими словами, він описав церковне начиння. Невже добрий протоієрей набував все вищеназване на власні кошти? А громада зовсім-зовсім ні до чого?

Навіщо тоді журналістам Сергій Уманців, пояснюючи свій перехід в УПЦ в 2004-му році, поскаржився якраз на брак грошей, які йому «були потрібні на лікування дитини»?

До суду, правда, справа не дійшла. Вона була закрита «за відсутністю складу злочину».

Хто всі ці люди?

Але повернемося до питання про нову перереєстрацію. З огляду на кількість «стрибків» конфесіями, вже якусь «переперереєстрацію». Сергій Уманців зібрав підписи десяти чоловік, що висловлюють свою непереборну тягу повернутися в лоно КП.

Надамо слово адвокату Мукачівської єпархії УПЦ Дмитру Гриньо:

«22 жовтня 2015 року наша громада УПЦ отримала повістку до суду. Сергій Уманців і його адвокат Любомир Цебрик подали позовну заяву з проханням оскаржити перереєстрацію громади з КП в УПЦ в 2004 році. При тому, що Кодекс адміністративного судочинства передбачає оскарження з такого питання протягом шести місяців! Я з’явився в суд, де дізнався, що всі ті громадяни (десять осіб), які в 2002-му заснували общину КП, тепер хочуть затвердити те, колишнє своє становище. При цьому на тому ж судовому засіданні одна з парафіянок заявила: «Ні! Я такого документа не підписувала! Я – прихожанка УПЦ. І дочка моя – теж». Дочка теж значилася в цьому списку десяти».

Відомості, які відкрилися далі, теж вражають. З інших, які нібито підписалися, ще кілька відкликали підписи – в цілому шість людей. Одна з них, як виявилося, вже давно взагалі не проживає в Ужгороді. А ще одна – з 2011 року відбуває термін в місцях позбавлення волі.

«Суддя, яка вела цю справу, присудила обов’язкову явку всіх позивачів [тобто тих десяти осіб, які за версією Уманціва і його адвоката терміново захотіли перереєстрації, – СПЖ]. Сім разів суддя застосовувала примусову явку. Справа ще не закрита. 15 вересня відбудеться чергове засідання. Не помилюся, якщо припущу, що знову ніхто не прийде, включаючи і Сергія Уманціва, і його адвоката», – розповів СПЖ Дмитро Гриньо.

Адвокат упевнений, що це – ПЕРШИЙ випадок в юридичній практиці за роки незалежності України, коли суддя сім (!) разів примусово викликає позивачів (!) на засідання.

Соломонове рішення

Тим часом, громада УПЦ пропонує варіант вирішення конфлікту: земельну ділянку в 40 соток, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул. Минайська, 71, – розділити порівну між громадами УПЦ і УПЦ КП. Але справа ускладнюється тим, що тепер Сергій Уманців і Ко – парафіяни Української автокефальної церкви! Такий ось несподіваний поворот.

До речі, 8 березня цього року Сергія Уманціва за не гідну священнослужителя поведінку заборонили до служіння і в «Київському патріархаті»!

21 березня 2016 року Уманців зареєстрував себе як священнослужитель УАПЦ. При цьому на судовому розгляді, що відбувся в той же день, він продовжував наполягати, що є священиком «Київського патріархату».

Так що до «справи про землю» вже підключилися і представники Української автокефальної церкви як правонаступники.

СПЖ

Читайте також