24 листопада 2019 року кандидат на посаду Голови Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Андрій Юраш опублікував лист на свою підтримку, адресований керівництву держави. У сповненому розпачом документі стверджується, що рішення конкурсної комісії було необ’єктивним, і конкурс був зірваний – Юраш шукає бажаючих підписатися під цим зверненням.

Лист Юраша за підсумками фінального етапу конкурсу на посаду голови Державної служби України з етнополітики й свободи совісті, який не пройшов жоден із допущених до нього кандидатів, адресований Президенту України Володимиру Зеленському, Прем’єр-міністру України Олексію Гончаруку та Міністру культури, молоді та спорту України Володимиру Бородянському.

В числі своїх заслуг Юраш перелічив «небувалий рівень кооперації на міжнародному рівні, збереження і підвищення рівня релігійних прав і свобод у суспільстві, початок десятків новаторських ініціатив у сфері забезпечення прав нацменшин, законодавчі зміни», і стверджує, що його призначення призведе до «розвитку України як толерантної, багатовимірної і дійсно демократичної, вільної від бюрократичного тиску на всіх рівнях» країни.

З’ясувалося, що «А. В. Юраш виявився кращим серед усіх 18 претендентів за всіма без винятку показниками і на всіх конкурсних етапах. Тим більше незрозуміло рішення Конкурсної комісії, яка оголосила, що фактичний переможець Конкурсу не набрав достатньої кількості балів і яка зірвала, по суті справи, конкурс».

«Ми також переконані, що особою, яка відповідає всім критеріям і тим величезним викликам, які стоять перед країною в сфері етнополітики та свободи совісті, є Андрій Юраш, чиї об’єктивні досягнення на посаді директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури, молоді та спорту є незаперечними і дійсно вагомими», – йдеться у листі.

У коментарі до документу, який Юраш опублікував у Facebook, він пише: «Конкурс фактично був зупинений, щоб не допустити мене до наступного етапу».

Він заявляє, що переконаний: «сотні людей приєднаються до процесу» на його підтримку, а «вибивання» самого Юраша на етапі співбесіди було «абсолютно маніпулятивним маневром»: «оскільки “пропустити вперед” цього опонента не було жодних підстав і можливостей, то було вирішено “замочити” обох».

Чи допоможе Юрашу звернення до «небайдужих патріотів», поки що судити складно.