Схоже, що всередині УПЦ КП з’явився політик, який легко і невимушено підставляє як українську владу, так і своє власне керівництво.
Йдеться про Михайла (Зінкевича), митрополита Луцького та Волинського УПЦ КП. 28 серпня він освятив церкву в урочищі Вовчак Волинської області. У проповіді митрополит Михаїл зазначив, що храм названий на честь святих землі української. І що в число цих святих входять і ті, хто воювали в УПА. Виступаючи з промовою, церковно-політичний діяч, закликаючи присутніх перестати боятися, вважав за можливе сказати: “А боятися нехай починають інші. Ті, хто нас ображав. Оскільки нічого не забуто і ніхто не забутий. Ми будемо пам’ятати, що нам тут зробили”, – підкреслив ієрарх. І далі по тексту слова Михайла: “І нехай Сейми приймають які завгодно рішення, але наші герої залишаться для нас нашими героями”.
УКРАЇНА – ПОЛЬЩА
Сказане митрополитом Михаїлом створює дві великі проблеми. По-перше, він жорстко підставляє українську владу, яка докладає всіх зусиль для нормалізації відносин з Варшавою. Після слів посадовця УПЦ КП, в якому світі буде сприйматися в Польщі Президент України Петро Порошенко?
Адже тільки 25 серпня в підписаній ним спільно з Президентом Польщі «Загальній декларації» було сказано: «Відзначаємо наявність трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин, а також важливість конструктивного українсько-польського діалогу, що грунтуватиметься на історичній правді та зусиллях українських і польських політиків, істориків, інтелектуалів і церковних ієрархів, які брали активну участь в процесі примирення і взаєморозуміння в історичних питаннях».
Так чи за примирення митрополит УПЦ КП, виступаючи проти Сейму Польщі? І чи не такий вплив на громадську думку мав на увазі депутат польського Сейму Міхал Дворчік, який сказав 20 червня: у польських депутатів викликає занепокоєння нинішня історична політика України. За таких умов незабаром виросте нове покоління українців, які абсолютно не розуміють, які претензії і історичні погляди на цю ситуацію мають поляки.
І для МЗС України буде вкрай складно пояснити не тільки підкреслену зневагу представника УПЦ КП до рішень Сейму нашого стратегічного партнера, але й вельми прозорий натяк на готовність до більш жорстких дій щодо Польщі: «Нехай починають боятися!»
По-друге, владика Михаїл найприкрішим чином взяв і підставив свого безпосереднього начальника патріарха Філарета, який в червні разом з іншими релігійними та громадськими діячами України підписав лист покаяння і прощення до польської громади, де, зокрема, згадувався й особливий біль, який відчувають і Україна, і Польща з приводу трагедії Волині. Пам’ятається, у зв’язку з цим підписанти листа попросили вибачення у поляків за відповідні злочини і несправедливість.
Це таке розуміння загального особливого болю демонструє волинський владика УПЦ КП, закликаючи «інших боятися»? Після такої заяви митрополита Михайла прощення, нібито за яке УПЦ КП, виглядає дуже неоднозначно. Тепер Філарету або доведеться додатково доводити польській стороні щирість своїх слів, або – показово покарати волинського ієрарха за настільки компрометуючі Київський патріархат слова.
УКРАЇНА-РОСІЯ
Але митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП на своїх визначеннях щодо польського Сейму не вгамувався, 29 серпня виступивши на засіданні ГО «Військові капелани Волині». Там він, кажучи про якусь прийдешню «перемогу», фактично закликав до війни з РФ вже на її території. А як інакше розуміти його слова про «українські Курськ та Бєлгород»?
Те, що якось можна було очікувати від праворадикал з маргінальної політичної групи, зовсім по-іншому звучить від одного з керівників УПЦ КП.
Він не подумав, що і цією своєю заявою він вкотре жорстко підставив українську владу, яка з великими зусиллями відбиває інформаційний удар стосовно питання начебто проникнення підготовлених диверсантів з України для організації терактів в Криму.
Та, звичайно, ще більш неприємно для Києва виглядає ця заява представника КП з огляду на вкрай трудомісткі та болісні зусилля міжнародної спільноти щодо реалізації Мінських угод. Адже до недавнього часу Україні досить непогано вдавалося демонструвати своїм іноземним партнерам: проблеми на зазначеному шляху створює виключно Росія.
Слова митрополита УПЦ КП представляють ситуацію в дещо іншому світлі. «Українські Курськ і Бєлгород» – це що? Що ж виходить, коли патронована українською владою релігійна структура висловлює побажання не оборонятися, а йти в Росію, не просто повернути своє, але і забрати чуже?
З таким підходом миротворча позиція вже і самого Петра Порошенка є прикрою перешкодою. Заява митрополита Михаїла може викликати враження, що реальне бажання Києва – не реалізувати Мінський процес, а навпаки, всіляко його саботувати, щоб в майбутньому перенести війну на російську територію. У такому ключі історія з українськими диверсантами в Криму вже буде виглядати по-іншому, в невигідному для української влади світлі. І це, так би мовити заслуга, Київського патріархату. І ціна політичних заяв нібито релігійного ієрарха, а насправді – політика.
P.S.
Важливо зробити все для того, щоб наша країна не вступила в повноцінну війну з Москвою. В першу чергу, необхідно не створювати приводів для розгортання повномасштабного зовнішнього конфлікту. На жаль, слова митрополита Михаїла такий привід дають, адже він закликає до замаху на російські території. Якщо це офіційна позиція Київського патріархату, то вона вкрай згубна і згубна для України. Адже вона створює умови для нового військового протистояння.
