1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Елладський ієрарх попередив свою Церкву, що визнання ПЦУ призведе до розколу Православ’я

Елладський ієрарх попередив свою Церкву, що визнання ПЦУ призведе до розколу Православ’я

Митрополит Нової Смірни Симеон звернувся до Предстоятеля Православної Елладської Церкви Архієпископа Ієроніма та членів Священного Собору та Синоду з листом, у котрому висловився стосовно своєї позиції з «українського питання». Повний текст листа опублікувало грецьке видання «Ромфея».

Митрополит Симеон каже, що причини, які змусили його написати листа, полягають у тому, що Архієпископ Ієронім все ж таки вирішив поставити перед Синодом так зване «українське питання», котре не було попередньо включене до порядку денного.

Владика наголосив, що ситуація, котра склалася у Православній Церкві у зв’язку з українською проблемою, викликає у його душі «глибокий жаль та великі страждання».

Зокрема, йдеться про те, що «Руська Церква та Константинопольський патріархат перебувають у стані безпрецедентної суперечки з приводу управління Церквою».

Він нагадав, що «Руська Церква припинила церковне та євхаристичне спілкування зі Вселенським Патріархатом і вживає дії, котрі заважають церковній єдності та повазі його (Константинополя, – ред.) до церковного та канонічного простору», і така ситуація якщо і не є ще розколом Церкви, то «відкриває двері, котрі ведуть до розколу». Він наголосив, що «решта Православних Церков, древні Патріархати та предстоятелі Церков вже висловили своє ставлення до цієї проблеми».

Владика пише, що «був глибоко занепокоєний цією ситуацією, оскільки вона ставить Православну Церкву в цілому в невигідне становище в очах православних християн і всього світу». На даний момент існує небезпека того, що етнофілетичні критерії загрожують посісти головуюче положення у Церкві, що може призвести до виникнення двох «блоків»: грекомовного та слов’яномовного. Такий стан речей, вважає владика, «порушує наші православно-церковні відносини, що видно навіть неозброєним оком».

Митрополит Симеон зазначив, що навмисно не хоче вдаватись до історичного та канонічного розгляду питання про «українську автокефалію», тому що припускає існування різних трактовок канонів Церкви. Однак треба пам’ятати, що «ми не живемо у 4-му столітті»: «Церковні структури нині – це не ті самі структури, котрі колись існували навколо басейну Середземного моря і трохи далі. Цілі континенти були відкриті відтоді. Церква поширилась по всьому світу. Вже немає іудаїзму та націоналізму. Навколо нас відбуваються серйозні зміни. Чи можемо ми ігнорувати їх?», – питає владика.

Водночас митрополит Симеон нагадав, що «українська автокефалія і ті умови, за котрих вона була надана, не мають нічого спільного з будь-якою іншою автокефалією, раніше наданій нашим Вселенським Патріархатом… А попередні автокефалії просились канонічними Помісними Церквами нових держав, і Церкви у багатьох випадках виступали в підтримку світських інститутів».

В свою чергу, «визнання (без висловленого покаяння) українських розкольників в обхід не лише канонічної Української Православної Церкви, але й Московського Патріархату – викликає багато питань та відповідну реакцію».

Митрополит Симеон нагадує грецьким синодалам і єпископам, що «на жаль, ми випускаємо з уваги той факт, що на даний час, в одному місті, у нас є два київські митрополити та дві паралельні помісні церкви. Однак ані Київ, ані Україна в цілому, принаймні, не розділені, а є єдиним національним утворенням».

Зі слів владики, «Україна – це країна, де спостерігається протистояння геополітичних прагнень». Однак, каже він, «ми, відповідальні пастирі Церкви, маємо передусім боротись за єдність Церкви Христа, щоб ми могли бути єдиними з усіма».

Владика пише, що дарування «автокефалії» мало би видалити розкол в Україні та допомогти церковному об’єднанню всіх православних країни, однак, «як показують події, цього досягти не вдалося». Були помічені неодноразові випадки, в тому числі й з боку колишнього президента країни Порошенка, «звинувачень, лінчувань та зловживань, направлених проти прихожан та приходів (канонічної) Церкви».

Більше того, владика нагадав, що нова церковна структура, котра отримала автокефалію, від самого початку функціонувала неправильно, а потім «з неї вийшов «почесний патріарх» Філарет, котрий організував паралельну структуру, а його (Філарета, – ред.) колишні єпископи висунули тяжкі звинувачення проти нього».

Митрополит Симеон наголошує, що, «на мою скромну думку, визнання чи невизнання нового керівника не є виключною відповідальністю Предстоятеля або Синоду, але прерогативою Архієрейського Собору (Синоду Ієрархії, – ред.), оскільки наша Церква має не патріархальний, а синодальний спосіб управління».

Зі слів владики, «українське питання» є надзвичайно серйозним, «і якщо є рішення про те, що воно має бути переглянуте, то його треба включити до порядку денного цього чергового Архієрейського Собору». Він закликає потурбуватись про те, щоб обговорення цього питання було організоване ієрархічно, і щоб була можливість вислухати різні точки зору.

Митрополит особливо наголошує, що «якщо займатись цим питанням поспіхом», то це може призвести Елладську Церкву до серйозних проблем: «помилково вважати, що такий підхід до проблеми стане підтримкою Вселенського Патріархату».

«Треба вислухати всі сторони. І ті, й інші, звісно ж, спішать надати свої думки у письмовому вигляді. Однак пристрасті руйнують розум, а відчай іншого шкодить любові Христа. Церква – це (і є) спільнота любові», – каже владика.

Він нагадав, що ми всі – християни: «росіяни, серби, румуни, греки, європейці, азіати, африканці, американці, ми всі – члени Святого Тіла Христового, Церкви».

Митрополит пише, що «Церква не належить нам. Ми належимо до Церкви, заради Господа. Господь Іісус Христос – Глава Церкви, а не ми, яку би функцію ми не прагнули виконувати у Церкві з Божого благословення».

«Любов і турбота Господа про Його Церкву є вищою за нашу. Ось чому ми маємо палко молитися, щоб Господь просвітив наші серця та наші розуми», – каже владика.

Крім того, митрополит Симеон наголосив, що ситуація з «українською церквою», котра нині склалася, «нагадує нам про дні 1054 року». У зв’язку із цим владика просить синодалів не поспішати з рішенням цього питання, «щоби такі проблеми були попереджені».

Попередній запис
У Львові поговорили про єдність «Київської Церкви»
Наступний запис
Сім з дванадцяти британських приходів Західноєвропейської архієпископії пішли до Константинополя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее