Екс-митрополит УПЦ Олександр Драбинко заговорив про те, що його нова структура ПЦУ може «мирно співіснувати» з Українською Православною Церквою. Це він заявив у Львові, виступаючи з доповіддю «Томос про автокефалію Української Церкви і проблема її єдності» на семінарі в Українському Католицькому Університеті. Текст доповіді про «нормалізацію» Драбинко опублікував у Facebook.
У доповіді він вказав, що «Томос виданий, а церковна єдність ще не досягнута», оскільки, незважаючи на «блискучі переговори з Вселенським Патріархатом», колишній Президент України Петро Порошенко «не зміг переграти російську сторону і місцевих проросійських олігархів в боротьбі за вплив на єпископат УПЦ (МП)».
«У дні боротьби за Томос у багатьох склалося враження, що з виданням цього історичного документа об’єднання відбудеться само собою, – зазначив «ієрарх». – Сьогодні всім вже стало зрозуміло, що миттєвої консолідації не відбудеться. Об’єднавчі процеси будуть тривати не один рік. А реальне об’єднання відбудеться не раніше, ніж обидві сторони усвідомлюють незворотність змін і будуть готові поступатися, прощати і шукати спільне рішення на основі компромісу».
Тепер, як каже Драбинко, потрібно нормалізувати відносини у співіснуванні.
«Але, на жаль, Православна Церква в Україні не здатна сьогодні об’єднатися під омофором одного ієрарха, – пояснив він. – Погляньте на актуальні події політичного життя. Україна погоджується на так звану “формулу Штайнмайера” не від хорошого життя. Вона робить це вимушено і під тиском. Під тиском зовнішніх політичних сил і під тиском з боку жителів Донбасу, які вперто не хочуть інтегруватися в “українське море”. Аналогічна ситуація склалася і в церковному житті України. Ми повинні усвідомити – найближчі десять-двадцять років в Україні залишаться православні єпископи, священики і віруючі, які захочуть перебувати в канонічному зв’язку з Патріархом Московським. Що ми будемо робити з цими людьми? Адже на відміну від сепаратистів на Донбасі, ці люди не порушують жодних правових норм».
Також Драбинко визнає, що визнання ПЦУ з боку світового Православ’я «затягується», але за звичкою розповідає про «проросійськи налаштованих» віруючих і духовенство, котрі не приєднаються до ПЦУ навіть після того, як вона буде визнана грецьким православним світом».
«На мою думку, за таких умов ми повинні з усією відповідальністю і без популізму поставитися до моделі нормалізації церковного життя, яка передбачає можливість існування в одній країні двох паралельних церковних структур. Моделі, яка не передбачатиме юрисдикційної і адміністративної єдності. Але при цьому буде заснована на містичній єдності у Христі», – запропонував Драбинко наводячи у приклад «юридичну роз’єднаність» в Америці і Європі, яка «не заважає православним християнам в цих країнах поважати і любити один одного, активно співпрацювати і спільно приймати участь у таїнствах». Чи в цих країнах прийнято захоплювати в паралельної церковної структури її храми та бити вірян до реанімації, Драбинко чомусь не уточнив.