Парад епічних фейлів «найпатріотичнішої» церкви

Журналістів деяких церковних ЗМІ, зокрема і Raskolam.net часто докоряють в тому, що, мовляв, занадто багато уваги приділяють розкольникам, а особливо – представникам «Київського патріархату». Деякі наші колеги навіть пишуть горді публікації з докладною аргументацією того, що писати про розкольників – заняття помилкове і безглузде, а тому, справжніх православних журналістів негідне.

Ми, однак, знаємо, що нас читають не тільки люди, які міцно утвердилися у вірі, але й ті, хто сумнівається. І ось для такої категорії православних українців ми зробили невеличкий огляд, де вже вкотре покажемо, що церковний розкол – це просто різновид звичайного обману. А оскільки перебувати постійно в стані неправди чуже самій людській природі (адже в кожній людині є божественне начало), то навіть у найбільш тренованих і закоренілих ошуканців правда так і норовить прорватися назовні. Причому, часто в найбільш невідповідний момент.

Отже, наступним українським парадом епічних і не дуже фейлів за останній тиждень, ми лише хотіли підкреслити те, що всі представлені в ньому герої – люди позитивні, і аж ніяк для суспільства не втрачені.

Як кажуть в таких випадках – поїхали.

Четверте місце в нашому параді займає о. Євгеній, молодий і не дуже досвідчений в закулісних іграх священик УПЦ КП із сільської глибинки Рівненщини. Захоплений зненацька журналісткою «Громадського» перед початком так званої Української ходи, юний пастир простодушно злив всю правду про те, як відбувалися «добровільні переходи» храмів УПЦ під юрисдикцію структури, в якій він працює:

a5ece1f94094d49b30f7065e7a949622
«Зараз не можна зробити, як колись в 90-і роки: прийшли, відкрили, зайняли церкву – і все, – поділився священик. – Зараз це вирішується все в судовому порядку, потрібно мати юристів, потрібно бути підкованим і прагнути це зробити. Ну, намагаємося».

Він, звичайно, хотів, як краще. Просто не зрозумів, що його відповіді можуть почути не тільки «свої» патріоти, які сприймають такі методи, як норму, а й зовсім сторонні люди, у яких сприйняття стандартів «добровільних переходів» дещо інше.

Третє місце ми, мабуть, віддамо спікеру «Київського патріархату» Євстратію Зорі. Наперед просимо у нього вибачення за те, що він, лідер по натурі, змушений задовольнятися лише третьою позицією в рейтингу. Та впевнені, що перемоги до нього ще прийдуть.

Іван Володимирович (так в світі звуть архієпископа УПЦ КП) раптом необережно проговорився, що під час Богослужіння читає таємні священицькі молитви церковнослов’янською мовою. Причому аргументував він це тим, «щоб не втрачати навички».

Зоря зрада

 

І інтрига тут навіть не в тому, що Зоря за використання цієї мови неодноразово таврував УПЦ, як окупантську Церкву, і на противагу підкреслював патріотичність «Київського патріархату», який служить «на зрозумілій людям» українській. Бентежить саме це дивне бажання – «не втратити навички». Тобто, пан Зоря на довге життя своєї нинішньої структури не розраховує?

Друге місце віддамо главі УПЦ КП Філарету, що вручив медаль «За жертовність і любов до України» п’ятикратно судимому ґвалтівнику і збоченцю Руслану Онищенку, командиру батальйону «Торнадо». Слід зауважити, що друга позиція у фейл-параді цього, без перебільшення, видатного досягнення, обумовлена ​​лише тим, що нагородження відбулося більше року тому.

Торнадо

А нинішня суспільна увага до цього факту пояснюється шокуючими подробицями про діяльність Онищенка, які зараз спливають на судових розслідуваннях.

І, нарешті, перше місце, на наш погляд, цілком заслуговує брат Луцького митрополита Михайла Зінкевича, протоієрей Київського патріархату Анатолій Зінкевич. Він днями був помічений у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, де купував товари, освячені священиками Української Православної Церкви. Розкішний автомобіль «Крайслер», що належить священику, під’їхав до входу в Лавру з боку вул. Лаврской. Похід Зінкевича церковними магазинами, розташованими на території Києво-Печерської Лаври, зафіксували камери відеоспостереження.

І, здавалося б, що тут особливого?

Однак неможливо не згадати слова рідного брата нашого героя, митрополита Михайла, що таврує українців, які купують свічки в храмах УПЦ: «Жертвуючи цьому Храму (УПЦ МП), ви вкладаєте в фонд вбивства ваших дітей. Кожна куплена свічка в храмі Московського патріархату – це куплена куля для вбивства ваших дітей».

3-5

Звичайно, можна припустити, що у пана Анатолія інші погляди, але згадуючи його наполегливі заклики віддати Почаївську Лавру «Київському патріархату», віриться в це важко. 

Безумовно, всі ці історії різні. Але їх дещо об’єднує. Можна довго обманювати оточуючих, можна обманювати свою паству, навіть себе. Але рано, чи пізно різниця між брехнею та реальністю стає занадто помітною, щоб її ігнорувати.

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up