28 вересня 2019 року має відбутись зібрання духовенства Архієпископії руських приходів у Західній Європі, котре збирає глава об’єднання архієпископ Іоанн (Реннето). Клірики повинні підтвердити рішення Архієпископії обрати канонічний зв’язок з РПЦ, про котре вже оголосив владика Іоанн. Як зазначено у комюніке канцелярії Архієпископії, опублікованому на сайті orthodoxie.com, певні зацікавлені особи прагнуть зірвати збори духовенства, однак керівництво Руського екзархату закликає не реагувати на заклики приватних осіб, а дотримуватись статуту Архієпископії.

Також, як зазначається у комюніке, зміна статусу Архієпископії може бути проведена лише рішенням 2/3 від числа учасників Генеральної асамблеї, але ніде не йдеться про те, що зміна канонічного зв’язку має вноситись до статуту, що мало би вирішуватись вказаними 2/3 голосів. «Статут мовчить з цього приводу», – йдеться у комюніке. Також уточняється, що рада Архієпископії теж не виносила на розгляд Генеральної асамблеї жодних проектів зміни статуту, а живому життю екзархату не завжди повністю відповідає те, що прописано у статуті.

«Зміни у виконанні статутів часто здійснювались самими нашими зібраннями, завжди під контролем нашого архієпископа. І тут буде вказано, що ніде не передбачається, що такі зміни мають бути внесені більшістю у дві третини голосів: насправді, згідно з нашими статутами, існує кілька порогів більшості: 35% для виборів членів Ради. 50% + один голос за інші рішення загального зібрання, дві третини за рішення, що відносяться до виключної компетенції зібрання», – посилається автор на дані статуту.

Таким чином, проголосувавши за приєднання до РПЦ у числі понад 58%, делегати Асамблеї 7 вересня 2019 року чітко заявили про прагнення набути канонічного зв’язку, котрий допомагає Архієпископії залишатись у єдності з Православ’ям. «Ще раз, ухвалене таким чином рішення не стосувалося статуту. Для цього не потрібно було більшості у дів третини голосів, оскільки воно не входило у компетенцію зібрання. Зібрання було скликане після обговорення позачергових зборів від 23 лютого 2019 року. Це рішення про встановлення канонічного зв’язку з Московським Патріархатом було почуте та виконане владикою Іоанном задля виконання його пастирського служіння», – наголошують в екзархаті.

У свою чергу, рішення Фанару відкликати свій Томос, щоб скасувати статус екзархату, просто обірвало канонічний зв’язок, що об’єднував Архієпископію з Константинополем. Це зробило неможливою, застарілою умову, що міститься у статті 11 статуту, згідно з яким глава Архієпископії має бути у підпорядкуванні Вселенського Патріархату. Далі, діючи у відповідності до волі більшості, архієпископ Іоанн виконав бажання Архієпископії про з’єднання з РПЦ.

«На цьому етапі слід зробити висновок, що тезу, згідно з якою владика Іоанн «виключає себе» з архієпископства, тому що він «вирішив» розірвати «в одиночку» канонічний зв’язок зі Вселенським Патріархатом, і більше не міг керувати Архієпископією у буквальному застосуванні статті 11 статуту, є абсурдним», – констатується у комюніке.

Будь-яке розділення Архієпископії у межах грецьких або румунських митрополій пішов би всупереч рішенню 93% учасників Генеральної асамблеї 23 лютого, на котрій було заявлено, що Архієпископія залишається. Сумнівною є законність мотивів тих, хто заявляє, нібито владика Іоанн (Реннето) залишив свій екзархат, а також у використанні ними поняття «путч».

Також, йдеться у документі, раду Архієпископії можна було би вважати скликаною тоді, коли вона діє законно та ефективно. «Коли кілька членів, не повідомивши в органи вказаної ради (президент, віце-президент, секретар), зустрічаються, вони не є радою Архієпископії. Вони не «несуть відповідальність». Вони є безвідповідальними. Вони не мають права видавати канонічні рішення. Вони обманюють тих, хто читає та слухає їх», – спростовують в Архієпископії заяву 7 членів Ради, котрі заявили про нібито відхід з екзархату його глави владики Іоанна.