Очільник Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш у вільний від роботи час досліджує, як виглядає пам’ятник князю Володимиру у вечірній час. Спостереженнями чиновник ділиться на своїй сторінці у Facebook.
«Власне, це той час, коли Володимир стає дуже близьким до кожного, хто до нього підійде. Це миттєвості, коли ти глибше усвідомлюєш нерозривні узи, які поєднують Хрестителя України-Руси із сьогоденням Української Держави. Володимир – вічний. Як і вічна Держава і Свята Українська Церква, до заснування яких Він доклав своїх сил, своєї енергії і своєї душі… Погляньте-но тільки!», – закликає чиновник у поетичному настрої.
Далі Юраш традиційно натякає на «крадійство» Кремля.
«І скільки б не ставили у спішному порядку пам‘ятників Святому Володимиру у Москві, на Боровицькій площі, але його погляд завжди буде спрямований не до кремлівських зірок, а до Києва, Дніпра і Почайни», – захоплюється державний діяч виглядом пам’ятника, що є витвором російського скульптора.
Довідково
У 1843 році ректор Імператорської художньої академії, російський скульптор Василій Демут-Малиновський (на зображенні) подав на височайший розгляд перший проект пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру. Імператор Миколай І схвалив цю ініціативу, підтриману після певних компромісів київським митрополитом Філаретом в межах проекту будівництва Володимирського собору. Над створенням пам’ятника працювали Петро Клодт, Олександр Тон, Василій Демут-Малиновський.