Потрібно чітко розуміти, що незважаючи на тиск, Єрусалимський Патріархат дуже твердо та однозначно стоїть проти ПЦУ. Рівно як і Кіпрська Церква (там взагалі майже все залізобетонно, хоча багато речей не озвучують). Тому зустріч глав древніх Церков на Кіпрі буде мати дуже важливе значення.
У середовищі помісних Церков вони мають особливий статус та свої привілеї. Наскільки я можу розуміти ситуацію, вони працюють над можливістю скликання Синаксису, і виробляється механізм відмови від визнання ПЦУ. Насправді це дуже тонкий момент – прецедентів визнання томосів недійсними дотепер ніби не було. Але це не найголовніше (скасовували навіть постанови крупних соборів, не те що папірець однієї з Церков). Головне – це як виїхати з ситуації з Константинополем, щоб не отримати на виході розкол.
З одного боку, ситуація вимагає певної відмови, але, як кажуть, критикуючи – пропонуй. Тому перед патріархами є задача не тільки з ліквідації томосу ПЦУшникам, але й пропозиція реальної робочої моделі виходу з кризи з українського питання. Звісно, можна було б запропонувати видати томос УПЦ, але тут теж є нюанси – адже РПЦ, ймовірно, буде проти, рівно як на це може не піти й частина єпископату УПЦ. І справа не в якійсь владі або зв’язках – питання є набагато глибшим.
Сьогодні Україна стала не лише у політичному просторі точкою протистояння гігантів, але й у релігійному – теж. Є, наприклад, загроза окатоличення країни. І експансія уніатів, чиновники на кшталт Порошенка та решти яскраво це продемонстрували. Власне, ПЦУшники теж активно рухаються до унії. Тому може виникнути ситуація, коли влада, розкольники та уніати можуть спільно почати тиснути на УПЦ (власне, зовсім недавно так і було). І у такій ситуації зв’язок РПЦ як більш крупною структурою, котра має вагу в міжнародному середовищі, – це теж фактор, з котрим доведеться рахуватись у даній ситуації.
Тому становище далеко не просте, але воно однозначно не на користь ПЦУ.
Скажу більше, зустріч патріархів вже мала пройти кілька днів тому, але через певні причини її поки що перенесли, але робота ведеться – вирішується, якщо вже зовсім утрирувати, як допомогти канонічній Церкві в Україні і при цьому дати певний поштовх розкольникам до повернення у лоно Церкви (ніхто їх визнавати, звісно, не збирається, і Варфоломій це розуміє). Найбільш слабка ланка у помісних Церквах – це ЕлПЦ, але скажемо прямо, голос 4 древніх Церков буде важливіший, ніж Константинополя та ЕлПЦ, та останнім доведеться змиритись перед рішенням цього зібрання, хочуть вони того чи ні. Хоча поки що ЕлПЦ розуміє цю ситуацію і тому весь час відтягує рішення по ПЦУ.