Україна стає лабораторією екуменізму, – Правблог

У першому випуску греко-католицького журналу «Патріярхат» за 2019 рік була опублікована стаття працівника УКУ Анатолія Бабинського під назвою «Вселенський момент в українському християнстві (Роздуми про Об’єднавчий собор, український екуменізм та вселенську єдність християн у діалогу з отцем Афанасієм Великим, ЧСВВ»).

Судячи зі змісту цієї статті, в УГКЦ вже не соромляться відверто заявляти про свої цілі щодо ПЦУ – об’єднання у рамках єдиного «патріархату».

З точки зору греко-католиків, «об’єднавчий собор» ПЦУ – це «вселенський момент українського християнства», котрий поклав початок процесу «екуменічного діалогу» з прицілом на злиття УГКЦ та ПЦУ.

Зі слів автора, «на локальному рівні ПЦУ отримала позитивні сигнали і від УГКЦ, і від РКЦ». При цьому він висловлює незадоволення з приводу мовчанки Ватикану, натякаючи на те, що Риму час змінювати пріоритети та припинити сподіватись на угоду з РПЦ.

Бабинський вважає, що ПЦУ може замінити РПЦ та стати «альтернативним православним голосом Східної Європи».

«Грати у гру, котру в РПЦ неправильно називають екуменізмом, ПЦУ не вдасться», – з’являються жорсткі нотки у статті.

«Саме зараз Україна стає повною мірою «лабораторією екуменізму», як її колись називав святий Іоанн Павло ІІ», – пафосно заявляє Бабинський.

Врешті-решт автор статті підводить читача до ідеї «спільного патріархату, котрий був би у єдності і з Римом, і з Константинополем», опонуючи архімандриту Кирилу (Говоруну), котрий назвав цю ідею «утопічною».

«Ця ідея може перейти з розряду утопій та стати частиною діалогічного дискурсу, якщо з православної сторони з’явиться хоча б одна людина або кілька, котрі скажуть, що над цим дійсно варто поміркувати – посилає недвозначний меседж Бабинський.

І схоже, така людина в греко-католиків уже наявна.

Нагадаємо, ще у грудні 2018 року, тобто одразу після «об’єднавчого собору» (!), глава ПЦУ зустрівся із главою українських греко-католиків та оголосив про розробку «дорожньої карти подальшої співпраці» між ПЦУ та УГКЦ.

«Ми окреслили певний шлях майбутньої нашої співпраці та в подальшому будемо шукати ті точки дотику, котрі будуть нас об’єднувати. Це – у сфері духовної освіти, в інших сферах нашого буття. Будуть створені відповідні комісії з боку нашої православної церкви та з боку греко-католицької церкви, і разом розробимо дорожню карту подальшої співпраці», – заявив тоді Епіфаній.

У цьому контексті цікава редакторська колонка, у котрій редактор «Патріярхату» не приховує своєї радості з приводу створення ПЦУ: «Греко-католики радіють, що створення ПЦУ дало потужний сигнал до пошуку єдності між спадкоємцями Володимирова Хрещення Русі-України. Як не радіти, якщо відповідні меседжі звучать від блаженнішого Епіфанія – предстоятеля ПЦУ?».

Та цитує Святослава Шевчука: «…Маємо змогу показати світовому християнству, що екуменічний діалог між УГКЦ та ПЦУ можливий. Адже сьогодні він відсутній в Україні. Проводяться лише особисті зустрічі, спілкування у різних форматах. Тому розпочати його – це виклик і, можливо, перший крок у нашій дорожній карті».

Прихильникам ПЦУ варто замислитись, чи точно вони хочуть стати частиною згаданої «лабораторії»? У котрій вони, на жаль, стануть лише «піддослідними мишами», на котрих будуть випробовувати потрібні зовнішнім гравцям реакції.

Правблог

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up