1. Головна
  2. /
  3. Блоги
  4. /
  5. Як єпископ Віктор Бедь в УПЦ КП просився

Як єпископ Віктор Бедь в УПЦ КП просився

У світлі звернення Української Автокефальної Православної Церкви, вважаю за необхідне дещо зосередити свою увагу на представниках вказаної релігійної організації. Оскільки я є жителем Закарпаття, зупинюся на деяких цікавих аспектах із життя та діяльності відомого закарпатського єпископа УАПЦ Віктора Бедя.

Нинішній владика Віктор з 2004 року, як повідомляє сайт його єпархії аж до 2013 року перебував у клірі Української Православної Церкви. Там він отримав дияконську та священицьку хіротонії. Згодом, з благословення спочилого Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (Сабодана) в Греції приймає чернечий постриг та стає архімандритом. Після смерті митрополита Володимира, як повідомляє офіційна біографія владики Віктора: «зважаючи на низку нових обставин, що виникли у внутрішньо-церковному житті УПЦ МП, зокрема зазнавши тиску та гонінь з боку Московського патріархату за проукраїнську позицію щодо необхідності дієвого подолання розділення православних в Україні та утвердження єдиної Помісної Автокефальної Української Церкви, дотримуючись встановлених церковних канонів, 14 листопада 2014 року архімандрит Віктор Бедь вийшов за штат Елладської Православної Церкви щоб і надалі продовжити своє служіння та діяльність в Україні.


3 червня 2015 року Архієрейський собор Української Автокефальної Православної Церкви (прабатьківської Церкви Мучениці українського народу) розглянув заяву архімандрита Віктора Бедь, прийняв його до свого кліру та призначив адміністратором новоствореної в Закарпатській області Карпатської єпархії УАПЦ». Вже після цього відбулася його хіротонія у єпископа.

Вище була наведена офіційна біографія владики Віктора. Ця постать є відомою не тільки в Україні, але й в багатьох інших країнах. Є дуже багато різних публікацій з приводу його діяльності та й взагалі щодо його персони, як такої. Усе це доволі легко можна знайти в інтернеті. На цьому немає бажання зупинятися.

Хочу зосередити увагу читача на доволі цікавому факті з біографії закарпатського архієрея, яка до останнього часу була, здається, лишень на рівні чуток. Це намагання ще тоді архімандрита Віктора перейти до Української Православної Церкви Київського Патріархату, яку очолює патріарх Філарет (Денисенко) з подальшим висвяченням на єпископа в Закарпаття.

Після того, як рішенням Священного Синоду УПЦ, кліриком якої, як вже було сказано вище, протягом майже 10 років був нинішній єп. Віктор, була зупинена діяльність Ужгородської Української Богословської Академії, яка рахувалась вищим навчальним закладом УПЦ, а сам архімандрит Віктор був заборонений у священнослужінні. Він потім довго писав і намагався доводити, що був на момент заборони його у священнослужінні кліриком вже іншої Церкви, але сам факт резонансу, який був навколо його постаті приховати неможливо.

Взагалі зносини до переходу в УАПЦ архімандрита Віктора Бедь з УПЦ КП були доволі тісними. В 2014 році він вручив диплом доктора філософії УУБА одіозному митрополиту Київського Патріархату Луцькому і Волинському Михаїлу (Зінкевичу), студенти Волинської духовної академії КП мали навчатися в УУБА (скоріш за все, вже не навчаються), відбувалися конференції, форуми тощо.


Коли з боку УПЦ почалися дії щодо архімандрита Віктора за його загравання в автокефалію, він почав шукати шляхи виходу з цієї ситуації, оскільки розумів, що може бути взагалі позбавлений священного сану. Одним з таких шляхів він бачив своє прийняття до УПЦ КП. Так, 23 січня 2015 року він їздив до патріарха Філарета з проханням прийняти його в свою юрисдикцію. Але, дивлячись на те, що він все ж таки був прийнятий УАПЦ, можна вважати, що патріарх Філарет дав йому негативну відповідь.

Усі ці слова, сказані мною вище були б лише догадками, якби не одне «але». 9 липня 2016 року на своїй сторінці у фейсбуці єпископ Віктор Бедь у коментарях написав: «Єпископська спадковість УПЦ КП – це спадковість по лінії Російської Православної Церкви… І з цим є цілий ряд проблем на міжцерковному рівні…». На що отримав доволі цікаву відповідь офіційного речника УПЦ КП архієпископа Євстратія Зорі, який написав: «Чому ж Ви від нього (патріарха УПЦ КП Філарета — ред.) єпископства шукали, якщо все так? Чи місце сидіння визначає точку зору?». Так, звісно, це коментарі і не офіційна інформація з печаткою, бланком та підписом, але на сьогоднішній день, соціальні мережі дедалі частіше відіграють роль офіційного рупора як в державі, так в тому числі і в Церкві.

Бедь

Таким чином, якщо просто описати історію перебування єпископа Віктора Бедя у різних юрисдикціях, то вона виглядатиме так:

1. Українська Православна Церква (визнана Вселенським Православ’ям).
2. Елладська Православна Церква (визнана Вселенським Православ’ям).
3. Українська Православна Церква Київського Патріархату —невдала спроба там опинитись (не визнана Вселенським Православ’ям).
4. Українська Автокефальна Православна Церква (не визнана Вселенським Православ’ям).

Усі ці дуже часті юрисдикційні зміни о. Віктора, а тепер вже єпископа, на мій погляд, можуть свідчити про те, що людина просто заблукала. Ні для кого не секрет в Закарпатті, що після прийняття чернецтва, він шукав максимальної автономності по відношенню до себе та свого закладу. Іншими словами, щоб ніхто не втручався в його бізнес. Головною ж його метою було єпископство. Можливо, десь у глибині душі владика і справді ще держслужбовець, юрист, мирянин, але не людина в священному сані. Навіть облачення йому не йде. Політичний або громадський діяч (про це красномовно свідчать його дописи як на офіційному сайті єпархії, так і на власній сторінці в фейсбуці), в залежності від ситуації в країні, обирає для себе місце служіння. Це в народі називається пристосуванством. Можу припустити, що якби в Україні ще була б якась Православна Церква (не УПЦ, УПЦ КП чи УАПЦ), а УАПЦ свого часу не висвятила б його на єпископа, він би перейшов туди. На жаль для єпископа Віктора, факти — річ вперта.


6

Отримавши благодать священства у «Московському Патріархаті в Україні», як називає сам єпископ Віктор УПЦ, отримавши за дуже короткий термін високий сан архімандрита, він сьогодні немов оскаженілий звір пише усілякі наклепи та дезінформує людей щодо життя та діяльності Української Православної Церкви. Це дуже дивно, на мій погляд. Постійно провокувати ненависть до УПЦ, до вірян цієї Церкви, але в той самий час казати про єдину Помісну Церкву, про об’єднання і про мир — це, окрім когнітивного дисонансу, нічого не викликає. Думаю, об’єднання владиці точно не потрібно, бо тоді його дописи будуть лише містити відомості про панахиди за усіма діячами, історичними подіями тощо та богослужіннями, а це, звісно ж, нікому не цікаво.

Якщо би владиці Віктору була запропонована та здійснена хіротонія в УПЦ, то ця Церква була б сама прабатьківська, сама канонічна. Якщо би він отримав єпископське свячення в Київському Патріархаті, то самим прабатьківським був би Київський Патріархат.


Шкода, що така талановита людина знаходиться поза Церквою у розколі, а розкол, як вчить Православна Церква є хибним та обманним шляхом.


Повертайтесь в лоно Церкви прабатьківський Ви наш!

ХОМИЧ О.

Попередній запис
Комусь заважає храм УПЦ в Києві
Наступний запис
Представник Константинополя відмовився пройти “українською ходою” разом з «Київським патріархатом»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее