1. Головна
  2. /
  3. Історія
  4. /
  5. Звернення Священного Синоду УПЦ 2008-го року до патріарха Варфоломія в контексті сучасних обставин

Звернення Священного Синоду УПЦ 2008-го року до патріарха Варфоломія в контексті сучасних обставин

«Необмірковані дії можуть призвести сьогодні не лише до загострення конфесійного протистояння в Україні, але й стати суворою загрозою для єдності Вселенського Православ`я»

( Священний Синод УПЦ 2008 р.)

Звернення Українського Парламенту до Константинопольського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефалії викликало великий ажіотаж в суспільстві. Тим паче, що представники українського розколу буквально щоденно висловлюють тези стосовно їхнього стрімкого «визнання». Багато хто дійсно вважає, що це рішення виключно в компетенції Вселенського патріарха, та виникає сумнів щодо такого сценарію.

 Схожа ситуація вже була в нашій історії у 2008 році, коли президент Ющенко взяв на себе ініціативу по створенню помісної церкви. Напередодні візиту в Україну патріарха Варфоломія у тому ж році, Священний Синод Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим митрополитом Володимиром звернувся з листом до Всесвятійшого Константинопольського ієрарха щодо можливих релігійних провокацій у Києві. Характер цього послання вказує, що позиція УПЦ стосовно розколу та його зцілення формується виключно на основі канонічного права та незмінних правил Святої Православної Церкви. Так було тоді, так є і зараз.

Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до Всесвятішого Архієпископа Константинополя – Нового Риму та Вселенського Патріарха Варфоломія І

Ваша Всесвятосте!

25 липня у Києві розпочинається святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі. Українська Православна Церква з радістю сприйняла звістку про участь Вашої Святості в ювілейних урочистостях.

Ми сподіваємося, що великий ювілей нашої Церкви й нашого народу стане перш за все святом православної церковної єдності. Тому ми вважаємо за необхідне звернутися до Вашої Святості з викладенням нашого бачення перспектив розвитку Українського Православ`я.

Вже понад 15 років нашу Церкву гнітить болюча рана розколу. Церковні розділення в Україні потребують лікування. Але процес повернення до спасительного лона Христової Церкви дітей Божих, що відійшли від неї, потребує від нас пастирської мудрості й обережності. Особливо небажаним є втручання в цей процес будь-яких поза церковних чинників, зокрема державної влади та різноманітних політичних і суспільних сил. Багатовіковий досвід церковного життя свідчить, що втручання політичних сил у церковні справи завжди призводить до тяжких конфліктів, подолання яких може тривати багато років. Зокрема, в історії Константинопольського Патріархату останніх століть можна бачити багато прикладів того, як втручання політики у церковні справи спричиняло болісні церковні розділення. Не є винятком і нинішня ситуація в Україні. Саме втручання політичних сил у церковні справи призвело до триваючого розколу.

Ми вважаємо, що лікування церковних розколів – це суто церковна внутрішня справа. Подолати існуючі розділення можна лише на основі дотримання догматичного та канонічного Передання Православної Церкви. Ми повинні, насамперед, шукати волю Божу, звертатися до Спасителя нашого Господа Іісуса Христа з молитвою, аби він Сам вказав нам шлях до заповіданої Їм єдності.

Ми з повагою і з подякою ставимося до турботи Вашої Святості про долю Українського Православ`я. Але ми вважаємо, що всі ініціативи, що стосуються шляхів подолання церковного розколу в Україні, повинні узгоджуватися з нашою Церквою, бо саме вона є єдиною визнаною Православною  Церквою в Україні, лише вона входить до родини Помісних Церков.

Українська Православна Церква – одна з найчисельніших Православних церков світу. Вона має давні традиції церковного самоврядування. Сьогодні ці традиції активно відроджуються, незважаючи на складні умови існування нашої Церкви. З 1991 р. Українська Православна Церква є самокерованою Церквою з правами широкого самоврядування у складі Московського Патріархату. В останні роки ми спостерігаємо постійне кількісне зростання нашої Церкви: відкриваються нові єпархії, парафії, монастирі, духовні школи тощо.

Ми впевнені, що Українська Православна Церква здатна власноруч вирішити свої внутрішні проблеми. Допомога ж інших Помісних Церков не повинна перетворюватися на втручання у внутрішні справи нашої Церкви. Необмірковані дії можуть призвести сьогодні не лише до загострення конфесійного протистояння в Україні, але й стати суворою загрозою для єдності Вселенського Православ`я.

Святий апостол Павел ім`ям Господа нашого Іісуса Христа благає нас запобігти розділенням, щоб ми були поєднані в одному розумінні та в одній думці (1Кор 1 : 10). Тому ми від імені Української Православної Церкви просимо молитов Вашої Святості у пошуках шляхів розв`язання болючих проблем Українського Православ`я, аби за заповітом того ж апостола «зберігати єдність духу в союзі миру» (Єф 4 : 3).

Київ, 23 липня 2008 р.

Попередній запис
Заборонити Всеукраїнській Хресній ході пройти центральними вулицями Житомира недоброзичливцям не вдалося навіть через суд
Наступний запис
В Борисполі триває суперечка через Всеукраїнський хресний хід

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее