Всеукраїнська хресна хода як ляпас «партії війни»

Час читання: 4хв.

Всеукраїнська Хресна хода за мир, організована Українською Православною Церквою, спричинила справжній фурор в українському суспільстві. Увага значної кількості людей залишається прикутою до цієї події. Можна навіть сказати, що суспільство завмерло в очікуванні – чим же це завершиться? Незважаючи на всі пристрасті, які вирують навколо Хресної ходи, вже зараз можна робити певні висновки.

Ні для кого не є таємницею, що в Україні існує така собі «партія війни», дії якої спрямовані не на врегулювання внутрішньодержавних конфліктів, а на їх загострення. Не будемо вдаватись в деталі того, з якою метою прихильники конфліктів загострюють в Україні різні протистояння, та потрібно зауважити, що велику долю сил ці люди вкладають у розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

Карта релігійної війни розігрується в Україні не вперше. Це зумовлено наявністю церковного розколу, який за різні часові періоди розділив єдину Православну Церкву на кілька «таборів». Серед найбільш активних супротивників канонічної УПЦ сьогодні виступають невизнані світовим Православ’ям – УПЦ КП та УАПЦ.

На УАПЦ в «партії війни» вже давно поставили хрест, оскільки ця організація, як дестабілізуючий проект, повністю віджила своє. Це підтверджується й існуючою кризою всередині цієї структури. Постійні провокації з боку «автокефалів», спрямовані проти канонічної Церкви, за більш як 90 років остаточно зруйнували цю структуру внутрішньо.

Натомість основну роль в процесі дестабілізації релігійної ситуації виконують представники «Київського патріархату». УПЦ КП – відносно молода організація, яка активно використовує адміністративний ресурс та підтримується діючою владою. Саме «Київський патріархат», стоячи на вістрі атаки у міжконфесійному конфлікті, відпрацьовує план «партії війни» в напрямку дискредитації УПЦ.

Як свідчить народна мудрість – чим неймовірніша брехня, тим швидше в неї повірять. Тому першим інструментом в арсеналі представників УПЦ КП є брехня. Брешуть в «Київському патріархаті» регулярно, безсоромно і майже всі – від рядового мирянина до «патріарха». При тому, в УПЦ КП відпрацьовані антицерковні кампанії за кількома напрямками, основні з яких закцентовані на політичних аспектах.

Не оминула інформаційна пропаганда й Всеукраїнської Хресної ходи за мир, організованої Українською Православною Церквою. На самому початку дійства з табору УПЦ КП та компанії лунали насмішливі вигуки, мовляв «хресна хода буде мало чисельною». Однак вже за кілька днів, коли з заходу України вийшло близько десяти тисяч чоловік, дискредитація Хресної ходи набула інших масштабів.

Бачачи неспроможність своїх протеже в УПЦ КП сформувати серйозну інформаційну атаку, до роботи взялись знакові персони «партії війни», серед яких такі відомі всій Україні особи, як Парубій, Юраш, Ківа та подібні до них. Все це відбувається в контексті постійної істерії в ЗМІ та блогосфері. Абсурдні звинувачення та вигадки по відношенню до Хресної ходи, які активно дублюються навіть рядом регіональних інформаційних ресурсів, приносять певні «плоди», серед яких паніка та сум’яття в суспільстві.

Та, як виявляється, навіть в українському політикумі знаходяться притомні люди, які з готовністю спростовують всю неправдиву інформацію щодо Хресної ходи за мир. Серед видних апологетів дійства варто відмітити представників органів безпеки та правопорядку: Міністра внутрішніх справ – Арсена Авакова, радника голови МВС – Антона Геращенка, радника голови СБУ – Юрія Тандіта та Голову поліції Києва – Андрія Крищенка.

Всі вище вказані особи, на величезний подив, не стали вторити членам «партії війни», спростовуючи всі їхні наклепи, та виявляючи готовність до припинення будь-яких провокацій з боку агресивно налаштованих до Хресної ходи сил. Теоретично, подібна реакція представників органів безпеки і правопорядку може свідчити про існування не лише «партії війни», але й «партії миру» в українському політикумі. Зрештою, працівники цих служб чудово розуміють, в що може вилитись провокування конфлікту на релігійному ґрунті.

Спостерігаючи за тим, що відбувається, з’являється думка, що Всеукраїнський Хресний хід за мир певною мірою досягнув своєї мети. Адже ми чітко побачили, що в Україні існує конкретна противага тим людям, які готові штовхнути державу у вогнище громадянського протистояння. Можна лише здогадуватись, чим завершиться це знаменне для нашої Батьківщини дійство, але сподіваємось, що Господь дійсно спрямує Україну на шлях миру.

Сергій Назарчук

Схожі публікації