«Воскрешення» Київського патріархату, котре може відбутися вже 20 червня, ризикує вилитись у відкриту церковну війну. При цьому союзників у головного підбурювача спокою – Філарета – у цій боротьбі не так вже й багато. Чого не можна сказати про недавно створену ПЦУ.
Константинополь та Мін’юст заперечують існування УПЦ КП. До них примикають і греко-католики, котрі мріють об’єднатися з церквою Епіфанія.
І є, врешті, екс-президент Петро Порошенко, котрий вважає нову церкву особисто своїм творінням. І може використовувати цю тему у своїй передвиборчій боротьбі. Хоча б як аргумент проти Зеленського, в котрого з Філаретом складаються доволі теплі стосунки.
Однак у церковних колах кажуть: відродження Київського патріархату є більш ніж ймовірним. І Денисенко має свої козирі у цьому протистоянні.
$20 000 за голос на Об’єднавчому соборі
Конфлікт між ПЦУ та Філаретом назрівав усі півроку, але у публічну площину перейшов після скандальної заяви почесного патріарха: Київський патріархат продовжує існувати, а сам Філарет є його патріархом.
Це сталося майже одразу після того, як Порошенко – головний лобіст Томосу – програв президентські вибори. І в Епіфанія поїхав серйозний політичний «дах».
Адже саме колишній президент, зі слів Філарета, продавив нового предстоятеля на Об’єднавчому соборі. Пообіцявши нібито главі УПЦ КП збереження усієї повноти внутрішньоцерковної влади – якщо він погодиться поступитися.
З того моменту Філарет неодноразово виступав з критикою й Епіфанія, і Порошенка, звинувачуючи нову церкву в тотальній залежності від Константинополя, а також невиконанні даних обіцянок. А у вівторок, 11 червня, він і геть заявив, що відмовляється від Томосу.
«Цей Томос ми не приймаємо, бо ми не знали зміст Томосу, котрий нам дали. Якби ми знали зміст, то 15 грудня не голосували б за автокефалію. Оскільки нам не треба переходити з однієї залежності в іншу», – заявив Філарет.
Почесний патріарх нагадав, що в ПЦУ немає прав ані на варіння мира, ані на окормлення закордонних приходів, ані на рішення своїх внутрішніх проблем на помісних соборах.
Зазначимо, що зміст Томосу став відомий ще напередодні православного Різдва, коли документ, власне, привезли у Київ. Вже тоді було очевидно, що це ніяка не автокефалія, а філія Вселенського патріархату в Україні.
Однак це не заважало Філарету направитись з Петром Порошенком у «Томос-тур» містами України й славити як автокефалію, так і нову церкву.
Як вже йшлося вище – «прозрів» почесний патріарх вже після того, як Порошенко програв вибори. Але повернемось до сьогоднішнього дня.
Після яскравої заяви про Томос Філарет оголосив про скликання собору, наміченого на 20 червня. Там він планує не стверджувати рішення Об’єднавчого собору про створення ПЦУ.
В інтерв’ю «Главкому» Філарет пояснив свою позицію так. З отриманням Томосу церква стала залежною у багатьох аспектах від Константинополя, а підтримка ПЦУ з боку Порошенка виходила з його особистих інтересів – підвищення власного рейтингу.
«Як мені відомо, він (Порошенко, – ред.) хотів, щоб предстоятелем був не Епіфаній, а митрополит Вінницький Симеон. І ось ви зверніть увагу на те, що коли архієреї голосували у другому турі фактично за двох кандидатів, то за Епіфанія проголосували 36 єпископів, а за Симеона – 28. Але хто ці 28? 2 – московські, 13 – УАПЦ а 13 архієреїв – з Київського патріархату. Чому ці архієреї голосували за кандидата з Московського патріархату (Симеон на той момент ще був в УПЦ, – ред.)? Тому що Порошенко провів роботу. Я чув про те, що комусь з архієреїв платили по $20 тисяч. Правда це чи ні – я не беруся стверджувати», – повідомив Філарет.
План втечі з ПЦУ
Відродження УПЦ КП набуває усе більш чітких рис, хоча за Філаретом і залишається мала кількість єпископів. Однак цього повинно вистачити. Співрозмовник у церковних колах розповідає: для того, щоб рукополагати нових єпископів, потрібний, окрім Філарета, всього лише один ієрарх. А у Філарета їх у наявності аж сім.
«За Філаретом стоїть 2/3 закордонних приходів – це дуже важливий ресурс. Вони не хочуть іти цілком під Константинополь, бо впевнені, що греки можуть накласти «лапу» на їхні доходи, а це ж величезні гроші. До прикладу, бюджет хорошого приходу в США може досягати кількох мільйонів доларів», – розповідає співрозмовник видання.
Нагадаємо, що всі приходи нової церкви за кордоном, згідно з умовами Томосу, відходять під пряме управління Константинополя. І в цьому значенні офіційна відмова Філарета від автокефалії відкриває шлях до повернення цих приходів. Адже їхні настоятелі дійсно можуть втратити місце – на відміну від України, де Томос помітно не змінив посадову архітектуру колишньої УПЦ КП, зачіпаючи тільки її верхівку.
Тому, за нашою інформацією, закордонні церкви колишнього Київського патріархату вже розробили свій «план втечі».
Так, «закордон» готовий піти як мінімум під греко-католиків – і ці настрої грають лише на руку Філарету, котрий покаже, що не він один тут розкольник, а з ПЦУ починається справжнє втікання.
Якщо ж йому вдасться відновити УПЦ КП та зберегти у ній закордонні приходи, Філарет закріпить за собою зв’язок з українською діаспорою. Що дає не лише фінансові, а й політичні бонуси – через діаспору можна вибудовувати відносини з владою у США.
«Філарет налаштований серйозно. Якщо ситуація не вийде на рівень його більш ранніх домовленостей з Епіфанієм – всім керує Філарет, а Епіфаній лише представляє ПЦУ на зовнішній арені, то 20 червня УПЦ КП буде відновлена. Філарета не лякає реакція з боку Константинополя. Він розуміє, що Варфоломій опиниться у безглуздому становищі, якщо після зняття анафеми він буквально через пару місяців знов відлучить Філарета від церкви. Це буде справжній цирк та величезний удар по авторитету глави Фанару», – повідомляє співрозмовник.
Варто зазначити, що амбіції Філарета також сильно б’ють по парламентських перспективах Петра Порошенка. Виходячи з заяв Філарета, екс-президент обманув українців, погодившись на Томос, котрий лише на словах мав автокефалію – насправді загнав раніше незалежні УПЦ КП та УАПЦ у підпорядкування Фанару.
Нині ж Філарет почне ще голосніше говорити, що за особисті інтереси Порошенко продав незалежність українського православ’я.
Епіфаній спирається на уніатів
Після поразки Порошенка на виборах відбулась ще одна важлива подія у церковному житті – різко зійшли на нуль захоплення храмів УПЦ. За травень жодна приходська церква не перейшла до ПЦУ.
З відходом Порошенка в цієї конфесії зник адмінресурс та відкрита підтримка СБУ. До прикладу, цими днями Володимир Зеленський звільнив шефа «контори» у Рівненській області Василя Бедрія, котрий якраз і курував питання церковного протистояння.
Зіграло свою роль у затиханні хвилі рейдерства й невизнання ПЦУ у світовому православ’ї. Поки що жодна помісна церква не встановила ані офіційних, ані релігійних контактів з Православною церквою України – крім, звісно, самого Константинополя.
Щодо цього є показовою подія, котра трапилась у Стамбулі буквально вчора.
«Сьогодні (11 червня) його (Варфоломія, – ред.) тезоіменитство. На честь цієї події він запрошував представників помісних церков, однак прибув тільки один Предстоятель Елладської Церкви Архієпископ Ієронім. Мені здається, що владика Ієронім вже десять разів пожалкував, що приїхав у Стамбул. Адже він навіть у страшному сні не міг уявити, що зустріне на всенічному бдінні надію та стовпа «вікових прагнень» Сірожу Думенка (Епіфанія, – ред.). Як видно з вітальної промови Думенка, котру опублікував Іван Зоря, його прибуття на Фанар не планувалось і не анонсувалось. Як ви думаєте, чому? А тому що Владика Ієронім не з’явився б на «раду нечестивих», якби ця «рада» анонсувалась», – пише настоятель з херсонської єпархії УПЦ Геннадій Шкіль.
У підсумку Ієронім полетів в Афіни, не служивши з Епіфанієм.
І тому поки що єдині кандидати у союзники ПЦУ – це греко-католики. Уніати підтримують Епіфанія та сподіваються з його допомогою створити більш масштабну церкву. Заклики до об’єднання лунали від них одразу після отримання Томосу та викликали чималі підозри усередині новоствореної церкви.
Адже греко-католики вважають своїм главою папу Римського – тобто, це крок ще далі як від автокефалії, так і власне від православ’я. Але очільник ПЦУ досі не відкинув цю пропозицію.
«Епіфаній нині проводить активні закриті переговори з УГКЦ. Його позиції у ПЦУ не дуже сильні, як і позиції у владі, а тому є небезпека, що у випадку серйозного заворушення Епіфанія усунуть з посади. На цей випадок необхідна підтримка зі сторони, яка має ресурс. Тобто Епіфаній отримує від уніатів захист, зв’язки у владі та фінансову допомогу. Натомість ПЦУ буде поступово вводитись до зони впливу УГКЦ, а першим значимим етапом на цьому шляху має стати практика спільних богослужінь», – каже джерело.