17 травня 2019 року ієрарх Болгарської Православної Церкви митрополит Відинський Даниїл звернувся з листом до всіх митрополитів Елладської Православної Церкви стосовно питання про автокефалію України. Про це повідомляє «Фанаріон».
Митрополит Даниїл стверджує, що Вселенський патріарх – це людина, котра шляхом насилля намагається узурпувати владу у Світовому Православ’ї. Архієрей Болгарської Церкви закликає православних ієрархів «підняти свій голос» проти того, що відбувається.
«У даному випадку Константинопольський патріарх – не батько, а людина, котра за допомоги насилля намагається привласнити собі владу, – пише митрополит. – І ці амбіції розповсюджується не лише на Священну Митрополію Київську, а й на всю Православну Церкву, оскільки патріарх Варфоломій претендує на втручання у внутрішні справи кожної Помісної Церкви. Якщо ми справжні діти нашої Матері Церкви, Православної Церкви, то ми зобов’язані підняти свій голос проти того, що діється, бо в протилежному випадку ми підтримаємо того, хто, використовуючи владу, намагається узурпувати права, що належать виключно всій Церкві».
Митрополит Даниїл каже, що сьогоднішні претензії Константинопольського патріархату на першість у православному світі не мають ані канонічних, ані історичних передумов:
«Сьогодні історичні особливості абсолютно інші, бо Стамбул більше не є столицею християнської держави, і місцеві Церкви не складають територію єдиної держави, як це було протягом тривалого часу у Візантії, а потім Османської імперії». Він вважає, що «окремі сучасні Помісні Церкви є набагато краще організованими, ніж Константинопольський патріархат, і їм не потрібний «стабілізуючий» фактор для внутрішньоцерковної структури та управління».
Владика впевнений, що дії Константинопольського патріархату руйнують Православ’я, і в кінцевому підсумку ведуть до нового розколу, подібно до того, що відбувся у 1054 році:
«Очевидно, що ці діїКонстантинопольського патріархату руйнують, загрожують та наносять шкоду соборності та єдності Православній Церкві. На нашу думку, Православна Церква перебуває на перехресті: показати свою соборну мудрість, святість, універсальність та апостоличність, або обрати шлях Східного папізму, повторюючи сумну історію 1054 року».