1. Головна
  2. /
  3. Історія
  4. /
  5. Блаженніший митрополит Володимир: «Дії політиків суперечили інтересам нашої Церкви і загрожували розвитком нових конфліктів і розколів»

Блаженніший митрополит Володимир: «Дії політиків суперечили інтересам нашої Церкви і загрожували розвитком нових конфліктів і розколів»

Не вщухають конфлікти серед віруючих в українському суспільстві. Потік неправдивої та компрометуючої інформації все більше розповсюджується серед населення. На превеликий жаль, велика кількість людей все більше довіряє таким джерелам, не усвідомлюючи хибність певних тверджень. Подібний «розпорядок дня» ми вже мали у 2008 році. Блаженніший митрополит Володимир в той час також протистояв втручанню політиків у внутрішні справи Церкви, однак сьогодні про це фактично забули. До Вашої уваги – інтерв’ю спочилого Предстоятеля УПЦ, де він вкотре висловив свою позицію щодо взаємовідносин держави, Церкви та Вселенського Православ`я.

– Ваше Блаженство, поясніть, будь ласка, чому саме 1020-а річниця Хрещення Русі святкується в Україні з таким розмахом? Адже, скажімо, 1010-а річниця пройшла прозаїчніше…

– Мені доводилося читати в мирській пресі про те, що ювілей, який недавно святкувався в Україні, мов, притягнутий за вуха. Проте хотілося б відмітити, що відправною точкою в святкуванні 1020-річчя Хрещення Русі стала не тільки історична подія Хрещення, але і пов`язане з ним відродження в нашому народі церковного життя, яке почалося з 1988 року, коли святкувалося 1000-річчя. Тоді вперше за сім десятиліть атеїстичного режиму Православна Церква змогла вільно відзначити церковне торжество. З тих пір в нашій країні виросло ціле покоління молодих громадян, які виховані якщо не в релігійному, то хоч би в толерантному по відношенню до Церкви дусі. За цей період сама Церква істотно виросла і кількісно і якісно: споруджено безліч храмів і монастирів, видається духовна література, з`являються церковні теле- і радіопрограми, виросло число духовних учбових закладів і недільних шкіл. Нам є чому радіти і що відсвяткувати.

На жаль, під час святкувань не обійшлося без ложки дьогтю – я маю на увазі те, що за його режисуру взялися нецерковні люди. Це втручання переслідувало більше політичні цілі, і було засновано на особистих амбіціях політиків. Багато що виглядало безглуздо, іноді смішно, якщо не сказати трагікомічно відчувалася конфліктність ситуації. Але, дякувати Господу, свято цим не захмарилося. У церковному середовищі збереглося взаєморозуміння. Правда, народ, який мало орієнтується в питаннях церковного життя, був дуже дезорієнтований, і нам, очевидно, немало доведеться потрудитися над тим, щоб виправляти стан речей.

– Візит до України Патріарха Московського і всієї Русі Олексія на святкові торжества був раптово перерваний – заплановану поїздку до Донецька відмінили. Було повідомлення про погіршення здоров`я Святішого Патріарха і ще про «деякі моменти, які засмутили в Києві». Не роз`ясните, владико, що це за «моменти»?

– Відносно стану здоров`я Патріарха Олексія, то це дійсно було причиною його непередбаченого швидкого від`їзду. Якщо говорити про «моменти», то вкажу на те, що у православному світі Предстоятелі всіх Помісних Церков мають рівні права та достоїнства. Тому логічно було б надати рівну честь прибулим до України Патріархам – як Константинопольському, так і Московському. Тим паче, що Віктор Ющенко зовсім недавно сам запрошував Патріарха Олексія до України. Сценарій же святкувань, підготовлений президентом, виглядав, м`яко кажучи, некоректно по відношенню до Патріарха Олексія. Багато що робилося для того, щоб відсунути його на задній план. А в цьому виявилася і неповага до його пастви, чисельність якої сьогодні в Україні найбільша. Але і це не так важливо. Найсумніше, що дії політиків суперечили інтересам нашої Церкви і загрожували розвитком нових конфліктів і розколів.

– Тому, хто стежив за святковими торжествами 1020-річчя Хрещення Русі, неважко було відмітити, що Українська Православна Церква і її Предстоятель постійно знаходилися на задньому плані ювілейних заходів. Головні ролі свята були розписані між Вселенським Патріархом Варфоломієм і Президентом Ющенком, а глава найбільшої в країні православної Церкви, опинився десь в масовці святкового дійства. По-вашому – чому така режисура?

– Сьогодні часто вживається таке слово як «піар». І всілякі державні інститути, що займаються цією справою, включаючи телебачення і рекламу, відпрацьовували дні святкувань те, що їм замовила влада. А Українська Православна Церква, виходить, пережила свого роду інформаційну блокаду. Наприклад, до святкування 1020-річчя Хрещення Русі були приурочені добродійні акції: вручення сліпим спеціально виготовлених для них ікон святого князя Володимира, факсимільне видання Пересопницького Євангелія і перерахування коштів на реставрацію його оригіналу. Про ці богоугодні діяння голосно сурмили ЗМІ, проте лише деякі з них повідомили про те, що силами саме нашої Церкви все це було організовано.

– Владико, я особисто, навіть користуючись журналістським посвідченням, не зміг потрапити на торжества – як на Софійській площі, так і на Володимирській горі – що вже говорити про простих віруючих, тисячі яких не допустили і близько до ювілейних заходів і святкових богослужінь…

– Ще раз повернуся до некомпетентності політиків в питаннях церковного життя. Якщо говорити про Софійську площу, то тут організатори з боку властей, очевидно піклуючись про створення масовки, добровільно-примусово зібрали представників не тільки різних православних церков України, але і, скажімо, уніатів. На Володимирській горі це виглядало ще сумніше, оскільки багато дійсно віруючих людей не потрапили на богослужіння, оскільки місця були зайняті тими ж масовиками. Є тут і ще одна проблема: адже такими некомпетентними діями у людей формується негативне відношення до Церкви, і що найстрашніше – у тих, які ще не є, як це сьогодні прийнято говорити, практикуючими християнами. У Церкву і на церковні торжества людина повинна приходити за вільним волевиявленням, а не на паперове запрошення.

За матеріалами сайту «Притвор»(2008 рік)

Попередній запис
Громада УПЦ села Рясники відстояла свій храм
Наступний запис
Політика має залишатися поза Церквою – митрополит Олександр (Янніріс) про питання української автокефалії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее