1. Головна
  2. /
  3. Історія
  4. /
  5. «Дарування автокефалії державою суперечить основам канонічного права…» – Філарет (Денисенко)

«Дарування автокефалії державою суперечить основам канонічного права…» – Філарет (Денисенко)

«Київський Патріархат» синхронно з Верховною Радою України звернувся до Патріарха Варфоломія щодо присвоєння автокефалії. Як не дивно, та колись екс-очільник УПЦ Філарет (Денисенко), перебуваючи на посаді законного Київського митрополита, висловлювався зовсім в іншому стилі. Доказом цього є один з його виступів на Соборі УПЦ в 1991-му році, де митрополит Філарет розкритикував втручання державної влади в церковні справи, окремо засудивши автокефалію УПЦ, як явище.

Доповідь митрополита Київського і Галицького Філарета на Соборі Української Православної Церкви 1-3 листопада 1991 року в м.Києві

«В умовах демократизації суспільства в Західній Україні виник і донині триває релігійний конфлікт між православними і греко-католиками. Процес легалізації Української Греко-Католицької Церкви набув характеру релігійної агресії проти Української Православної Церкви і терору по відношенню до православних віруючих і духовенства в цьому регіоні. Греко-католицькі екстремісти і понині продовжують свої протизаконні дії по захопленню храмів, погрожують фізичною розправою духовенству і мирянам. Мали місце замахи на життя священиків із застосуванням вогнепальної зброї. Екстремісти-уніати заявляють, що православ’я є суто російською вірою, а православні віруючі – окупантами, москалями, кадебістами, яким немає місця в Україні.

Дії уніатських екстремістів не засуджуються місцевими органами влади, навпаки, вони приймають дискримінаційні рішення про передачу греко-католикам храмів, що належать православним. У цих умовах православні, перебуваючи під тиском з боку греко-католиків і місцевої влади, що їх підтримує, не бажаючи приймати унію, примушуються нецерковними силами переходити в назвавшу себе Українською автокефальну церкву.

Зараз автокефальний рух поширився в основному в Галичині. Разом з тим, користуючись політичною ситуацією, нецерковні сили прагнуть поширити розкол на всю Україну, поставивши собі за мету ліквідацію Української Православної Церкви.

У цих умовах, ще до проголошення декларації про суверенітет України, 10 липня 1990 року український єпископат звернувся до Святішого Патріарха Алексія і Священного Синоду Руської Православної Церкви з проханням про надання Українській Православній Церкві самостійності та незалежності в управлінні. 25-27 жовтня того ж року Архієрейський собор РПЦ, розглянувши і всебічно вивчивши звернення, дарував Української Православної Церкви самостійність і незалежність в її управлінні.

До цього рішення 7-8 червня 1990 р Помісний Собор, який обрав Патріарха Московського і всієї Русі, в своєму визначенні заявив: «Наша багатонаціональна церква благословляє національно-культурне відродження народів, які до неї входять, але відкидає шовінізм, сепаратизм та національну ворожнечу. У відповідь на законне сподівання православних на Україні українські єпархії були об’єднані в самоврядну Українську Православну Церкву. Ця Церква, маючи широку самостійність, зберігає законний канонічний зв’язок як з Московським Патріархатом, так і з усіма іншими Помісними Православними Церквами. Утворення незалежної Української Православної Церкви відкриває можливість уникнути розколу та ізоляції від Вселенського Православ’я, здійснювати подальше вдосконалення своєї самостійності, не зраджуючи при цьому священним канонам і зберігаючи любов і мир між чадами церковними».

«Дарування автокефалії державою суперечить основному канонічному правилу. Бо ніхто не може дати іншому право, якого не має сам. Державна влада не тільки не має верховної церковної влади, але не має взагалі ніякої церковної влади».

Автокефалію не може проголошувати частина єпископату автокефальної церкви за власними спонуканням або під тиском державної влади.

Будь-яка автокефальна церква вповноважена дати автокефалію тільки тій частині Церкви, яка канонічно підлягає під її юрисдикцію. Дарування автокефалії частині якоїсь іншої автокефальної церкви є порушенням основного канонічного принципу про недоторканність прав усякої автокефальної Церкви і строго засуджується законом…».

Попередній запис
Митрополит Антоній: «Політика і віра не повинні змішуватися»
Наступний запис
Нардепи планують повернути Києво-Печерську та Почаївську Лаври державі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее