1. Головна
  2. /
  3. Публікації
  4. /
  5. ПЦУ, рецепція і «почесний патріарх», або Як живе новонароджене немовля (частина 1)

ПЦУ, рецепція і «почесний патріарх», або Як живе новонароджене немовля (частина 1)

«Так звані «богослови» почали говорити, що нова Церква утворена… Яка нова Церква? Церква не нова, а Церква, котра існує більше 25 років. І якби не було цієї Церкви Київського патріархату, то кому Томос давати – цим двом московським архієреям без приходів? Чи Автокефальній церкві, у котрій 500 приходів? Ясно, що дали Томос Київському патріархату. Потому це не нова Церква. Потому від цієї термінології, що це нова Церква, потрібно відмовлятися і її не вживати»

«патріарх» Філарет

Один із видних ієрархів Української Православної Церкви порівняв так звану «ПЦУ» з «Титаніком». Погодьтеся, дуже все хаотично у новоствореній структурі, взагалі більше слів і піару, як реальних справ. Майже місяць пройшов від отримання Томосу, а відповідей ми так і не отримали, навпаки, виникають додаткові питання.

Некерований «почесний»

Поведінка Філарета уже є дійсно неконтрольованою. Вона навіть протирічить усім тим діям і заявам, які спрямовані на будівництво так званої ПЦУ. «Почесний», в принципі-то, говорить правду: Константинополь «легалізував» Київський патріархат, два «горе-архієреї» з УПЦ не перетягнули за собою клір і паству, поодинокі випадки лише, автокефали дійсно складають меншість (в межах 500 парафій на Галичині) і це правда, і ніякого об`єднання не відбулося.

Та правдива риторика Філарета не зовсім тотожна висловлюванням представників і спікерів ПЦУ. До прикладу, Олександр Драбинко говорить, що «УПЦ-КП і УАПЦ» мають ліквідувати себе – а цього немає. Філарет видає указ наступного змісту: «…у зв`язку з проведенням Об`єднавчого Собору та обранням Предстоятелем Української Православної Церкви (саме так, навіть без згадування Православної Церкви України) митрополита Епіфанія, благословляється за богослужінням поминати: «Святішого Філарета, Патріарха Київського і всієї Руси-України», «Блаженнішого Єпіфанія, митрополита Київського і всієї України» та правлячого архієрея». 

Таким чином – два Предстоятелі. Кому адресується наступний указ: лише кліру Київського патріархату, усім учасникам ПЦУ – невідомо. Більше того, Філарет категорично не приймає назву ПЦУ і публічно вказує відповідальним за інтернет-ресурси в КП не вживати назву «ПЦУ». До прикладу, один із послідовників Філарета – Фотій Давиденко, керуючий Запорізькою єпархією КП – перейменував назву сайту своєї єпархії на «Запорізька Єпархія Української Православної Церкви». На сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ КП і поготів зберігається попередня назва.

А як відомо у Томосі і Статуті «ПЦУ» такої назви – УПЦ – немає. Проте вона з’явилась у «Київської митрополії» під керівництвом Епіфанія Думенка, котра з 31 січня носить запозичену назву «Української  Православної Церкви (Православної Церкви України)».

Щодо подальших перспектив свого існування, то Філарет не зраджує своїм поглядам. Як в старі добрі часи, він дружить з тими хто біля керма влади. Так і нещодавно «почесний» відвідав з`їзд однієї із претендентів на президентські вибори Юлії Тимошенко, фактично прямої конкурентки діючого президента (очевидно, Філарет трохи забув, що стараннями саме Петра Олексійовича з нього зняли анафему, все добре, як відомо, забувається). Звісно, такий крок Філарета спрямований на електорат, а він, як відомо, в основному зосереджений в Західній і Центральній Україні, де у розкольників є певні представництва. Тому реноме політика «почесний» зберігає.

Міжправославний форум і його наслідки  

2 лютого 2019 року відзначається 10-та річниця інтронізації Патріарха Московського і всієї Руси Кирила, і саме ця подія стала свого роду православним симпозіумом у Москві, де збираються Предстоятелі і делегації Помісних Церков, за винятком Константинополя. Як було анонсовано, саме події в Україні стануть центральною темою святкувань. Безумовно, відбудеться неформальне спілкування предстоятелів і представників Помісних Церков, на якому приймуть дорожню карту щодо подальших дій.

Як зауважив Патріарх Сербський Іриней: «Ми повинні сформулювати цю проблему стосовно Константинополя, щоб зняти її з порядку денного. На жаль, якщо проблема залишиться, то ми повинні будемо зайняти конкретну позицію щодо цього питання. Це удар по єдності Православної Церкви, і його наслідки буде найбільше відчувати саме Константинопольський Патріархат…».

Таким чином, у зв`язку з фактичним розколом Православної Церкви та одноосібним баченням Константинополя своїх повноважень як першого престолу, постала проблема сформулювати бачення інших Помісних Церков, по своєму впливу і статусу, щодо даної проблематики.

Отож, маємо наступне:

Сербська Православна Церква

Патріарх Іриней одразу засудив дії Константинополя, і ніякого визнання ПЦУ не було і немає. Щодо зняття анафем і відновлення у сані розкольницьких лідерів, Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви від 6-7 листопада 2018 року прийняв наступні рішення: «Константинопольський Патріархат прийняв не дотичне до канонів рішення реабілітувати та визнати єпископами двох очільників розкольницьких угрупувань в Україні – Філарета Денисенка та Макарія Малетича разом з їхнім єпископатом та кліром. У соборному рішенні зазначається, що перший з цих двох осіб свого часу був канонічно позбавлений сану, а потім був відлучений від церковного спілкування та отримав анафему, а другий позбавлений апостольського преємництва як духовно належний до секти так званих самосвятів, в силу чого Священний Архієрейський Собор дане рішення Константинопольського Синоду розглядає як необов’язкове для Сербської Православної Церкви».

Плюс декілька днів тому Патріарх Іриней на зустрічі з Патріархом Кирилом підтвердив свою позицію і думку Сербської Церкви: «Це не щось, що перебуває ззовні, а це явище, котре має своє місце у нашому домі всередині. Мабуть, ті, хто придумує зло проти Православ’я, добре це продумали, і те, що коїться в Україні, це як ніби кинули бомбу в наш дім».

Польська Православна Церква

15 листопада 2018 року Синод Польської Православної Церкви заборонив вступати клірикам своєї Церкви з представниками українських розкольників у літургічне спілкування: «Особи, з яких знятий єпископський і пресвітерський сан, не можуть бути лідерами у встановленні миру в Православній Церкві України. Їхні дії стають причиною ще більшого безпорядку і спокус… заборонено духовним особам Польської Автокефальної Православної Церкви вступати в літургійно-молитовні контакти зі “священиками” т. зв. “Київського Патріархату” і т. зв. “Автокефальної Церкви”».

Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава прокоментував дійство з обранням Епіфанія доволі різко. У листі на ім`я Блаженнішого Митрополита Онуфрія від 31 грудня 2018 року, зазначено: «…Так званий «об’єднавчий собор», який відбувся 15 грудня 2018 року в Києві, не усунув проблему, але, навпаки, посилив її, привносячи в життя суспільства багато хворобливих явищ не тільки церковних, а й соціально-політичних. … Повертаючись до так званого «об’єднавчого собору», треба зазначити, що в ньому взяли участь представники розкольницьких церковних груп, позбавлені священицького і єпископського сану. … Філарет Денисенко, був позбавлений сану і зведений до мирського положення. Потім він «висвячував» своїх нових послідовників. Це люди без благодаті таїнства. Ми визнали це: Ваша Всесвятість і всі Предстоятелі Помісних Православних Церков. Слід зазначити, що відповідно до нашої давньої церковної традиції, заборону знімає той, хто її накладав. У всякому разі, у Філарета і його послідовників ми не бачили розкаяння, покаяння, смирення, які зазвичай передують зняттю заборон! Цього не було. І в цьому полягає проблема. Тому їх не можна визнати справжніми душпастирями, які можуть здійснювати святі таїнства. Так званому «митрополиту Епіфанію», в дійсності світській людині, нанесено шкоду».

Антіохійська Церква

Рішенням Синоду Антіохійської Церкви від 8 жовтня 2018 року вказується наступне: «Антіохійська Церква висловлює глибоке занепокоєння з приводу спроб змінити кордони Православних Церков через нове прочитання історії. Вона вважає, що звернення до однобічного прочитання історії не служить православній єдності. Це, швидше, сприяє розпаленню розбратів та сварок всередині однієї Церкви. таким чином, Антіохійська Церква відмовляється від принципу встановлення паралельних юрисдикцій у рамках канонічних кордонів Патріархатів та Автокефальних Церков, як засобу вирішення конфліктів, або як де-факто ситуації у православному світі».

Декілька днів тому на зустрічі патріархів Іоанна Х і Кирила у Москві, Предстоятель Антіохійської Церкви сказав: «Ми продовжуємо вважати принцип консенсусу свого роду наріжним каменем всієї нашої діяльності та діяльності, котра направлена на зближення всіх Помісних Церков. Ми не згідні з тим, що здійснюються спроби одностороннього рішення ряду церковних проблем за рахунок всього православного світу, спроби, котрі ведуть в результаті до розколу цього світу».

Таким чином, три Помісні Церкви зайняли доволі різку і однозначну позицію щодо дій Константинополя і взагалі легалізації розколу. Що важливо, Антіохія є однією з учасниць Древньої Пентархії. Сербська і Польська Церкви є представницями Слов`янських Церков, які дуже добре знайомі із ситуацією в Україні. Інші Помісні Церкви в більшій чи меншій мірі також висловлювалися щодо українського питання.

Далі буде…

Попередній запис
Суд у справі митрополита Симеона переносять через хворобу судді, – джерело
Наступний запис
Духовенство Броварського району підтвердило свою вірність УПЦ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее