На українському сайті «Релігійна правда» (орієнтований на підтримку розкольників та уніатів) вийшло інтерв’ю з т.зв. «одним з найвідоміших єпископів Македонської Православної Церкви, ігуменом Бігорського монастиря владикою Партенієм». Саме по собі інтерв’ю містить кілька тез «між рядків», на котрі варто звернути увагу.
- Дуже багато компліментів на адресу Константинопольського Патріархату та особисто Патріарха Варфоломія. Причина є очевидною: північно-македонські розкольники чекають від нього свій томос про автокефалію.
- Заздалегідь заявлене визнання верховної влади Фанару в православному світі.
- Заявлена теза умовності автокефалії: «Автокефалія означає не буквальну залежність та самодостатність, а взаємозалежність членів єдиного Тіла Христова». «Сьогодні Вселенський Патріархат на чолі з Його Святістю кіром Варфоломієм з великою мудрістю та смиренням відновив століттями стверджуваний авторитет Першопрестольної Церкви, але також і в цілому порядок у православному світі, як це було визначено соборними постановами» тощо. Тобто, ми бачимо підтвердження прогнозу, згідно з котрим «автокефалія» північно-македонських розкольників буде ще більш умовною, ніж українська, що поставить їх у цілковиту залежність від Фанару. Проти чого, схоже, вони й не заперечують.
- У тексті, окрім випадів проти Сербської Церкви, присутні явні випади проти РПЦ, котру звинувачують у порушення православної екклезіології (!) «МПЦ» явно заздалегідь демонструє свій намір бути для Фанару відданим слугою та союзником.
- Звісно ж, указано, що визнання української автокефалії «є обов’язковим», оскільки це «прерогатива» Фанару.
- Як і у всіляких розкольників присутнє вельми своєрідне ставлення до поняття Церкви як такої. Зокрема, Сербська Церква названа «проектом». Вельми своєрідне ставлення до Помісної Церкви, частини Вселенського Православ’я, з котрою розкольники в майбутньому планують бути «Церквою-Сестрою». Чи не планують?
- У якості обґрунтованості автокефалії «МПЦ» наводиться аргумент про її масову підтримку у Північній Македонії, належність їй всіх храмів та монастирів та нечисленність Сербської Церкви у республіці. Про те, що все це стало результатом заборони Сербської Церкви, відмови їй у реєстрації, вилучення у неї храмів, монастирів та решти майна на користь розкольників, насилля, підпалів та захоплень храмів, арештів та ув’язнення священиків та єпископів – звісно же, у тексті не згадується. У необізнаного читача складається враження, що домінування «МПЦ» в країні склалось у силу народних симпатій.
- Як це прийнято в розкольників, «єпископ» застосовує просто банальну брехню, заявляючи, що у 2004-2005 роках з розколу в Сербську Церкву повернулись не сотні ченців та священиків на чолі з владикою Іоанном (котрий очолив потім Охридську Архієпископію Сербської Православної Церкви), а «всього кілька монахів».
- Очевидно, рішення питання про видачу томосу про автокефалію північно-македонським розкольникам на Фанарі відбудеться не раніше виборів нового Сербського Патріарха. Ймовірно, фанаріоти спочатку спробують, шантажуючи Сербську Церкву, добитись від неї визнання «ПЦУ».
- Судячи з термінології у тексті, шанси на видачу томосу «МПЦ» під її нинішньою назвою близькі до нуля. Напевне, її перейменують на Фанарі таким чином, щоб виключити з назви термін «Македонська». А якщо врахують позицію Болгарської Церкви, то буде виключений і термін «Охридська». Нагадаємо, що зараз греки віддають перевагу тому, щоб називати розкольників «Церква Скоп’є».
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».