22 січня 2020 року в місті Нікшич відбулося розширене засідання Єпископальної ради Сербської Православної Церкви в Чорногорії, в ході якого члени Ради підготували звернення до Конституційного суду країни. Про це йдеться в оголошенні на сайті Чорногорсько-Приморської митрополії.

Остаточний варіант звернення до суду члени Ради сформували після проведення серйозних консультацій з широкою групою експертів-юристів. Мета звернення – ініціювати розгляд питання про відповідність дискримінаційного Закону «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад» нормам Конституції Чорногорії.

Група юристів провела кропітку роботу і обдумала також ряд правових заходів для усунення негативних наслідків дискримінаційного закону не тільки для Церкви, але і для всього суспільства країни.

Члени Єпископської ради пояснили, що і сам Конституційний суд має право ініціювати перевірку конституційності даного законодавчого акту. Особливо якщо врахувати явні протиріччя між його положеннями щодо релігійних громад і Конституцією Чорногорії, додали ієрархи СПЦ.

Варто зазначити, що пункт 3 статті 36 Закону «Про Конституційний суд Чорногорії», на який посилаються ієрархи СПЦ, дійсно передбачає початок розгляду в день прийняття цим судом постанови про «самостійне ініціювання провадження». Судове провадження може також початися в день подачі в суд клопотання або конституційної скарги (пункт 1 вищевказаної статті) або в день прийняття постанови «з ініціативи оцінки відповідності законів Конституції та ратифікованим і опублікованим міжнародним угодам» (пункт 2 цієї статті).

Однак судді Конституційного суду Чорногорії з великою обережністю ставляться до необхідності самостійного ініціювання провадження. Про це розповіла ще в 2016 році в інтерв’ю інтернет-виданню Дан голова Конституційного суду Десанка Лопічіч. За її словами, в 2007 році Венеціанська комісія розкритикувала конституційну постанову, яка дозволила Конституційному суду порушити справу «про перевірку відповідності Конституції і законності». Члени Комісії вважають, що така ініціатива може «обмежувати діяльність інших гілок влади, перш за все законодавчої гілки влади».

Лопічіч спростувала також припущення журналістів, що судді в процесі роботи можуть лобіювати інтереси всього уряду або конкретного міністертства, чиї партійні інтереси вони відстоювали роками до моменту свого обрання

«Я наголошую, що судді Конституційного суду виконують свої судові функції відповідально та професійно відповідно до Конституції та закону про Конституційний суд», – заявила вона.

Нагадаємо, нещодавно глава розкольницької «Чорногорської православної церкви» Михайло Дедеіч виступив на хорватському телебаченні із загрозою, що якщо антицерковний закон не буде реалізований, розгориться громадянська війна.

Фото: aktuelno.me

Переклад СПЖ.