Ієрарх УПЦ КП Іоасаф Шибаев прокоментував нещодавно опубліковане інтерв’ю свого колишнього соратника, котрий тепер представляє ПЦУ – «архієпископа» Євстратія Зорі. За його словами, колись Філарет Денисенко неохоче висвятив Євстратія в «єпископи», і це з часом лише підтвердилося. Свою думку про почуте з вуст Зорі Шибаев описав на сторінці у Facebook.

«Вчора, нарешті, прослухав інтерв’ю архієпископа Євстратія, яке брала у нього журналіст Кошкіна. Важко навіть описати враження від нього. Якась вульгарна порожнеча з відтінком підлості. Причому, ця порожнеча підноситься таким поважним тоном, з такою значимою інтонацією і дикцією, як ніби прорікають якісь вічні істини, але це застарілий прийом деяких сучасних «спікерів» – ораторів.

Я читав в анонсі цього інтерв’ю, що архієпископа Євстратія підносять як певного експерта по Патріарху Філарету, як людину дуже довірену, котра знає все думки і плани і навіть особисте життя Патріарха. Це все неправда. Ніякою особливою довірою у Патріарха він не користувався. Як секретар Синоду, мав часті робочі контакти зі Святішим, але і тільки. Скажу більше, свого часу Патріарх з небажанням присвятив його в єпископа.

Я був, на жаль, учасником цього рішення. Не можу не зазначити, що останнім часом бачу поступове “вигорання” Євстратія. Його думки, слова, часто просто банальні, іноді вульгарні, не стало ані новизни, ані свіжості, ані переконливості. Тільки особисті фантазії дозволяють йому так високо і важливо себе представляти співрозмовникам», – зазначає Шибаєв.

Однак, за його словами, відвертості Євстратія важливі тим, що він відкрито підтвердив існування умов, певних рішень, за якими на чолі ПЦУ виявився Епіфаній Думенко, котрий тепер явно бреше про те, що «ніяких домовленостей не було».

«Це те, про що я весь час говорю – обрання Епіфанія було здійснене тільки і тільки за умови прижиттєвої першості Патріарха в управлінні Церквою. При чому це було не просто якесь закулісні шепотіння, а це було рішення кількох архієрейських нарад і рішення Архієрейського Собору УПЦ КП, напередодні Об’єднавчого Собору. Епіфаній, як і всі єпископи, був учасником цих рішень. Як же тепер розуміти публічні слова Епіфанія про те, що він нібито нічого не обіцяв? Розуміти треба як явну брехню», – зауважує Шибаєв.