Після вибору Богдан на посаду глави Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті у таборі прихильників лобіста «ПЦУ» Андрія Юраша (котрий також претендував на відповідне крісло) піднялась хвиля обурення. Більше того, там вже «знайшли винуватця» у черговому провалі чиновника. Це, звісно же, УПЦ, котра нібито «шквалом публікацій» про Юраша як представника команди Порошенка «поховала» шанси батька томосу на завітне кар’єрне підвищення.
Що тут можна сказати? В принципі, нічого. Просто нагадаємо прихильникам чиновника кілька моментів.
1) Андрію Юрашу треба підчистити дуже багато давніших публікацій в Інтернеті та попросити видалити багато роликів з Ютуб, щоб його припинили називати «порохоботом» та людиною, що допомагала Порошенкові обиратись на другий термін.
2) Чиновник провалив конкурс двічі. При цьому повторно він заходив з потужною підтримкою групи прихильників, котра фактично взяла під контроль проведення відповідних заходів. І навіть це йому не допомогло.
3) Юраш, котрий відверто лобіював інтереси «ПЦУ», повинен сказати цій організації «щиро дякую». Її представники виливали та виливають таку кількість бруду в Інтернеті, та й взагалі у публічному просторі, стосовно Зеленського, що навіть вже «глухі це почули». Тому, якщо вже прихильники Юраша так налаштовані висловлювати комусь претензії, то нехай почнуть з «ПЦУ».
4) В принципі, Юраш може й собі сказати «щиро дякую». Його неприховане просування «ПЦУ» на роль «державної церкви» викликало великий спротив у середовищі релігійних організацій України. І ополчили проти нього навіть тих, хто вважався його прихильниками. Нехай прихильники Юраша поговорять з представниками того ж католицького світу в нашій країні. Впевнені, що вони дізналися б чимало цікавого про Юраша і його підтримку однієї конкретної конфесії.
Тому не варто шукати винуватих. Просто подивіться у дзеркало…