Відмова Антіохійської Церкви є достатньо неприємною. Хіба, хоч тепер припинять говорити про «сателіти» РПЦ.
Причини відмови можуть бути різними. Наприклад, якщо згадати, що четверта частина Антіохійської Церкви, умовно кажучи, перебуває у Лівані. У березні 2019 року туди приїздив… держсекретар США Майк Помпео. Зустрічався з митрополитом Бейрутським Ілією. Ліванська частина Антіохійського патріархату, нагадаємо, вже хотіла автокефалію у 1929 році, мотивуючи це політичною незалежністю держави (знайомо, так?).
Ще одна можлива причина – не змогли до кінця домовитися з Єрусалимською Церквою по Катару. До речі, чомусь ті, хто дорікає у розриві євхаристичного спілкування РПЦ з Константинополем, нічого не кажуть на адресу Антіохії, котра розірвала «будь-яке церковне спілкування» з Єрусалимською Церквою у 2015 році.
Щодо формулювання відмови, то вона викликає нерозуміння. Як «братське спілкування» може зашкодити єдності? Чому Кіпрському предстоятелю можна збирати на Кіпрі предстоятелів інших Церков (у тому числі на зустрічі був присутній і Антіохійський патріарх!), а патріарху Єрусалимському не можна?