1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Чого не варто очікувати від зустрічі в Аммані

Чого не варто очікувати від зустрічі в Аммані

Зустріч Предстоятелів та представників Помісних Церков у Йорданії – найбільш очікувана сьогодні у православному світі подія. На неї чекають як прихильники, так і противники цієї ідеї, покладаючи на неї різноманітні сподівання. Якими є цілі цієї зустрічі? Чи має вона перспективи? Спробуємо у цьому розібратися, використовуючи дані, які маємо на сьогодні з цього приводу.

Євхаристичне спілкування

Звісно же – це питання є одним із найбільш болісних у ситуації, що склалася. Незважаючи на це, на зустрічі в Аммані дива не трапиться. РПЦ однозначно не відновить Євхаристичне спілкування з Константинопольським патріархатом і тими його сателітами, котрі вступили в молитовне єднання з українськими розкольниками з «ПЦУ».

Цього не станеться з кількох причин. По-перше, таке відновлення спілкування неможливе суто з канонічної точки зору. Не можна бути в духовному єднанні з тими, хто допустив до Чаші Христової самозванців. І, в даному випадку, заява про самозванців – це аж ніяк не пишномовні фрази. Об’єктивно – в числі «ПЦУ» присутня велика кількість людей, які не мають благодаті єпископства чи священства навіть суто гіпотетично. Тут буде актуальним відсилання до «чекалінців», які перекочували в «ПЦУ» з колишньої «УАПЦ».

Крім того, слід зазначити, що з тих, хто візьме участь в Амманській зустрічі, ніхто не готовий вчинити з Константинопольським патріархатом за прикладом Руської Православної Церкви. Тобто, очікувати, що хтось із представників інших Помісних Церков заявить про розрив Євхаристичного спілкування з Фанаром, не слід. На це не готові піти навіть серби, незважаючи на те, що нинішні проблеми цієї Церкви в Чорногорії і Македонії, в деякій мірі, спровоковані саме через дії патріарха Варфоломія з України.

Засудження патріарха Варфоломія

Неможливість такого варіанту подій неминуче виходить з першого пункту. Ті, хто не йде на розрив Євхаристичного спілкування з патріархом Варфоломієм, яке об’єктивно назріло, ніколи не підуть і на його засудження або скинення. Незважаючи на всі хуліганські дії глави Фанару за останні кілька десятків років, епоха Вселенських соборів давно канула в лету. І хоча Архондоніс вже давно переплюнув Новата, Новаціана і Феліціссіма разом узятих, особливо з огляду на завдану їм Вселенській Церквішкоду, на зустрічі в Аммані ми не почуємо будь-яких заяв, які засуджують його персону або дії.

Це неможливо ще й тому, що модерувати сам процес буде патріарх Єрусалимський – грек за походженням. Відмова від участі в Амманській зустрічі представників Кіпрської Церкви, а перед цим – демарш предстоятелів Елладської та Олександрійської Церков, свідчать лише про одне – греки залишаться греками. Вони суто психологічно не готові до того, щоб здійснити замах на авторитет лідера нації, а тому верховенство на зустрічі в Йорданії Єрусалимського патріарха має скоріше пом’якшувальний характер, мовляв, «якби варвари чого зайвого не повирішували».

Остаточне засудження «ПЦУ» і повне вирішення «українського питання»

На наш превеликий жаль, українська церковна криза перестала бути виключно вітчизняної проблемою. Дії патріарха Варфоломія в Україні внесли колосальний розкол, якого раніше не знало Православ’я. І не потрібно тішити себе, ніби проблему ще можна повернути назад. Ні. Розкол вже відбувся. З маленької пухлини він розрісся до капітальних розмірів, пустивши коріння метастазів на довгі десятиліття вперед.

Ані на зустрічі в Йорданії, ані в найближчому доступному для огляду майбутньому українське церковне питання вирішене не буде. Патріарх Варфоломій і його сателіти не відступлять від прийнятого рішення про визнання «ПЦУ». Можливо, було б простіше, якби ситуація не мала політичного забарвлення. Однак, з огляду на зацікавленість в ситуації, що склалася, в першу чергу – держдепартаменту США, що підтверджується регулярними схваленнями з їхнього боку на адресу новоствореної структури, – ті, хто визнав українських розкольників, не відступлять від своїх ідей.

Швидше за все, представники Помісних Церков, які зберуться в Йорданії, будуть схиляти РПЦ до того, щоб розширити статус УПЦ. Про це, нагадаємо, неодноразово заявляли представники Румунської, Польської, Грузинської та інших Православних Церков, які, хоча і не поспішають з визнанням «ПЦУ», проте дивуються тому, чому Руська Церква не хоче вирішити проблему саме в такому ключі.

Окремо варто відзначити, що реалізація такого сценарію не вирішить проблеми. В першу чергу тому, що ані патріарх Варфоломій, ані багато інших Предстоятелі такої автокефалії не визнають. Це і не дивно, адже в такому випадку їм доведеться «відмотати назад» всі свої дії щодо легалізації церковного розколу в Україні. Таким чином, якщо нададуть автокефалію УПЦ, може статися так, остання може стати заручницею ситуації, як це відбулося, наприклад, з Православною Церквою Америки. Нагадаємо, ПЦА отримала автокефалію від РПЦ, проте більше половини Помісних Церков її не визнали, до речі, не в останню чергу через той ж Константинопольський патріархат.

Чим же буде зустріч в Йорданії?

Як зазначив у своєму коментарі голова ВЗЦЗ РПЦ митрополит Іларіон (Алфєєв): «Зустріч в Аммані, яку ініціює Єрусалимський патріарх Феофіл, є братньою нарадою, а не Всеправославними зборами». Сам факт цієї зустрічі залишає примарну надію на те, що проголошення на кожній Літургії слів «Вірую… у єдину… соборну… Церкву” не буде в наступні десятиліття простою формальністю.

Очевидно, особливо з огляду на викладене раніше, а також на ряд факторів, прихованих від загального погляду, що результативність Амманської зустрічі буде вкрай низькою. Однак, сама по собі вона вкрай важлива, оскільки повернення до соборного обговорення проблем, що накопичилися в Церкві, найяскравіше демонструє те, як насправді повинні вирішуватися загальноцерковні питання. Зустріч в Аммані ставить ряд неприємних відкрить перед патріархом Варфоломієм і всіма греками, оскільки сам факт цієї події відверто суперечить заявам глави Фанару про його безапеляційну першість у Православному світі.

Потрібно сказати, що після Амманської наради хватка греків в Церкві Христовій значно ослабне. Усі присутні буквально продемонструють, що Православ’я не крутиться по орбіті еллінських інтересів і зовсім не покликане служити грецької гордині. Таким чином, збори Предстоятелів і представників Помісних Церков у Йорданії стане свого роду майданчиком для розробки дорожньої карти майбутніх дій. Як би там не було, Церква Христова заснована самим Спасителем, а ворота пекла, як відомо, не здолають Її.

Сергій Назарчук

Попередній запис
Ієрарх УПЦ відвідав громаду, котра цілодобово охороняє свій храм від рейдерів ПЦУ
Наступний запис
Митрополит УПЦ Варсонофій (Столяр) зустрівся із Патріархом Болгарським Неофітом

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее