З моменту захоплення активістами ПЦУ Свято-Успенського храму УПЦ на батьківщині екс-митрополита канонічної Церкви Симеона (Шостацького) в селі Гвардійське Хмельницької області пройшов рік. Про те, як живе без храму громада, йдеться у публікації СПЖ.
«До жовтня ми молилися біля храму, а після 30 жовтня – перейшли в будинок нашої односельчанки покійної Ольги. Парафіянка дала нам будинок, в якому жила раніше старенька глибоко віруюча жінка, її родичка. Вона в останні роки дуже хворіла. І ця жінка за Ольгою доглядала, а за це їй залишився будинок. Каже тепер часто: “Якщо б ця Ольга знала, що тепер в її будинку служиться літургія! Яка б вона рада була!”», – поділилася з виданням прихожанка храму Любов.
За словами парафіянки Свято-Успенського храму, в будинку є невелика зручна прибудова, однак у святкові дні вірянам затісно.
«За списком залишилося в нашій Церкві десь чоловік 150, на службах як правило збирається людей 80-70. Слава Богу! Ми раді! В тісноті, та не в образі!», – зазначила жінка.
Ситуація в селі напружена, активісти ПЦУ неодноразово влаштовували різного роду провокації, проте віряни намагаються не реагувати і не включатися в суперечки. Прихильники нової церковної структури збираються біля закритого храму, однак їхні зустрічі нагадують мітинги, а не богослужіння.
«Вони нас за цей час так вимотали. Вони живуть на одній брехні. Дуже багато всякої такої несправедливої інформації. В газету, в районку писали. Брехнею вони людей тримають. І люди не знають правди, – прокоментувала Любов, що відбувається в селі. – Наш храм Свято-Успенський досить новий, великий. Тому вони і хочуть його забрати. Навіть молитви у них немає. Пісні співають. “Слава Україні!” у них. Повісили на своїй стороні храму прапор. Табличку повісили “Православна церква України”. Тризуб у них там, де зазвичай у православних хрест».
За її словами, ще в торік парафіяни храму запросили прихильників нещодавно створеної релігійної організації на переговори, намагалися знайти спільну мову. Однак активісти ПЦУ відмовилися від діалогу. Любов вважає, що причина – в тому, що «ієрарх» ПЦУ митрополит Симеон з цих країв.
«Кажуть нам: “Ми не дозволимо, щоб у нас в селі молилися з країни-агресора”. Ми намагаємося уникати зіткнень. Вони нас провокували. І не раз. Самі ж навіть з католиками разом молилися. У нас є в селі католицький храм, його парафіяни їх підтримують, – зазначила вона. – Нам важко. Але ми намагаємося не реагувати. І тільки в останній місяць вони чомусь затихли. Так і живемо з Божою допомогою. Намагаємося терпіти, мир зберігати. Слава Богу за все!».