Константинополь – «батьківщина слонів». Як у відомому анекдоті, представники Константинопольського патріархату скрізь, доцільно та недоцільно, нагадують про свою першість та про те, як вони подарували автокефалію «невдячним дітям».
«Молодші автокефальні церкви отримали свою автокефалію або своє існування, якщо там можна висловитись, із Константинополя. На жаль, є невдячні діти, котрі не цінують те, що вони взяли від Константинополя: хрещення, культуру, кирилицю. Вони чимало отримали звідти. Материнська Церква пожертвувала собою, щоб дати іншим. І ми ніколи не чули, щоб вони сказали дякую. У будь-якому випадку, Церква-Матір, просто тому, що вона мати, все ще любить всіх. Вона ніколи не була мачухою, як її звинуватив один митрополит з Грецької Церкви. Вона завжди була й буде справжньою матір’ю».
Патріарший престол служить не лише своїм духовним дітям, але всьому Православ’ю, всьому християнству та всьому людству», – заявив патріарх Варфоломій на зустрічі зі студентами з Греції, про котру ми вже писали.
Взагалі, слов’янські Церкви ніколи не заперечували роль Константинопольської церкви у розповсюдженні християнства. І віддавали належну шану.
Але є один нюанс. Сучасні фанаріоти відверто зловживають терміном «Церква-Матір». Справа у тому, що після набуття автокефалії «материнсько-дочірні» відносини щезають та заміняються на «сестринські». У цьому відношенні Константинопольська церква більше не є «Церквою-Матір’ю» для слов’янських Церков і, наполягаючи на такому статусі, вона спотворює православне вчення про Церкву.
Сам Константинополь, аж до 1990 року, у своїх томосах завжди визнавав нові автокефальні Церкви саме «духовними сестрами», як точно зазначив о. Вадим Леонов. І лише з інтронізацією на Константинопольський престол патріарха Варфоломія з’явились дивні претензії на вічне «материнство» Константинопольської церкви.
Щодо того, що Константинополь нібито «жертвував» усім, щоб дати автокефалію іншим Церквам, – це дуже сумнівна теза, враховуючи історичні приклади того, як він забирав автокефалії декотрих із них руками турків та провадив у них еллінізацію. За прагнення Болгарської Церкви до автокефалії Константинополь звинуватив її у єресі етнофілетизму. І таких прикладів – маса.