Ієрарх Сербської Православної Церкви єпископ Бачський Іриней (Буловіч) зазначив, що нинішня ситуація в Православ’ї є вкрай неординарною для церковної історії. За його словами, непоодинокими були помилки або відхід у єресь, проте «таке, щоб одна з Помісних Церков, хоч і є першою по честі і рангу, яка прикрашає себе назвами Вселенського Патріархату або навіть Матері всіх Церков, становила загрозу для організму якийсь із Помісних Церков, Матір’ю яких вона себе вважає, – це дійсно явище небувале в християнській історії». Про це йшлося в недавньому інтерв’ю владики одному із сербських видань.

«Але це явище, хоч воно і небувале, не повинно позбавляти нас самовладання. І до зустрічі з ним ми повинні бути готові», – зазначив ієрарх.

Владика також уточнив, що Церква, яка отримала автокефалію, вже не «дочка», а рівноправна сестринська Церква, як і написано в кожному Томосі про автокефалію.

Коментуючи нинішній стан Сербської Церкви, єпископ зазначив, що їй досі вдавалося уникати розколу, незважаючи на серйозні випробування: «Допоки на сцену влади не вийшли сербські комуністи-тітоісти, розколів ніколи не було – ніколи за, без малого, вісім століть. І розколи в нашій діаспорі в Америці, Австралії та Західній Європі, як, втім, і розкол в наших південних єпархіях – на території, яка з недавніх пір називається Північної Македонією – спровокувала комуністична влада. Про це свідчать вірогідні дані архівної документації», – розповів владика.

Зцілення американського розколу, уточнює ієрарх, сталося благодаттю Божою, працею і молитвами блаженноспочилого Патріарха Павла і митрополита Іринея (Ковачевіча), а також багатьох священиків і сербських сімей, які втекли за океан спочатку від катівень усташів, а потім від комуністичних розстрілів. Щодо проблем, котрі зараз виникли в СПЦ у Чорногорії і Македонії, то вони в цілому не нові. У Македонії з 2002 року існує Церква – Охридська Архієпископія, що має автономний статус і перебуває в органічній єдності з Сербською Церквою і всіма Православними Церквами. Незважаючи на гоніння від влади, ця структура діє і несе Боже Слово віруючим. Складнішою стала ситуація в Чорногорії, де першою загрозою Церкви стали вже не розкольники, а державна влада, які, очевидно, будуть шукати когось серед розкольницьких ієрархів замість дискредитованого М. Дедеіча.