В “Київському патріархаті” є люди, які справді доводять, що бізнес в цій організації – понад усе! Не дарма в народі цю конфесію іменують “комерційним патріархатом”. Взагалі, ця бліда на цікаві персонажі, організація, все таки має кількох яскравих представників, яких можна цитувати день і ніч. Серед таких – “митрополит” Волинський і Луцький Михайло Зінкевич.
“Владика” Михайло відомий нам за багатьма цікавими висловами, які вже навіть стали крилатими. Цього разу “митрополит” знову здивував і вразив! Його свіже інтерв’ю регіональному виданню “Волинський інформаційний портал” сповнене багатьма цікавими нюансами, особливо що стосується його “будівельних майданчиків”, які він розгорнув ледь не в усьому Луцьку.
Так, висловлюючи сподівання на те, що його будівельні потуги сприятимуть прославленню Луцька в Європі, “митрополит” Михайло заявив: “Я це говорю в тому сенсі, що я так бачу і це мій задум: Луцьк повинен стати другою столицею Євросоюзу. І тому я – за те, щоб Луцьк змінювався і менше було заздрісників, які стоять на дорозі. Хай будують, реставрують, реконструйовують. А інші хай не заважають, а то відлучу від церкви.“ Зауважмо, що йшлося про те, що будівельні процеси, ініційовані “Київським патріархатом” в Луцьку часто стають причиною серйозних скандалів.
Здавалось би, нічого крамольного в тому, що Зінкевич захищає інтереси своєї єпархії, немає. Але як би ж то питання стосувалось лише будивництва культових споруд. В цьому ж інтерв’ю “владика” розповідав про те, що він робить для міста все можливе, аби зробити його обличчям Східної Європи. Але, як стосується євроінтеграції той факт, що частина приміщень, прилеглих до Свято-Троїцького собор міста Луцька, здаються “Київським патріархатом” в оренду за чималі кошти? Чи сприяє вступу до ЄС “розпилювання” місцевого бюджету на “будівельні потреби” Зінкевича?
Варто зазначити, що в сім’ї Зінкевичів прямо таки у звичаї жити за рахуок подібних оборуток з будівництвом. Наприклад в Тернополі, його не менш популярний брат – “протоієрей” Анатолій все будує-будує і ніяк не добудує свій духовно-просвітницький центр, через який вже нажив масу ворогів, як серед чиновників, так і зпоміж простих містян. Доречі, в тій справі також замішані чималі бюджетні кошти, які регулярно виділялись Зінкевичу-старшому на цю “благу справу”.
Зрештою, побіймося Бога. І думати про таке треба забути, адже сам лише осуд Зінкевичів – прямий шлях до відлучення від церкви. Напевно і тих, хто думає про “митрополита” Михайла чи його брата погано, чекає нелегка доля церковного вигнання. Хоча, це він ще м’яко. Були часи, коли Зінкевич закликав ховати незгодних.
Андрій Горобець