Делегат Львівського Собору 1946 року: «Унія стала помостом для легшого спольщення українського народу» (частина 2)

Поширювання унії викликало безкінечні судові процеси і заколоти в масах. Між уніатами і православними йшла вперта боротьба в полемічних творах, а також на сеймовій арені. Ось, наприклад, скарга на гніт Православної Церкви в Польщі посла Волині Лаврентія Древінського. В 1630 р. на засіданні сейму в Варшаві говорить він так: «Почнім від воєвідства Краківського. По всіх великих містах церкви зачинені, церковне добро знищене, а по монастирях стоїть худоба. Перейдім до Великого князівства Литовського. І тут те саме. В Могилеві і Орші церкви замкнені, православні священики прогнані. Те саме в Пінську. Монастир…

Read More

Делегат Львівського Собору 1946 року: «Єзуїти добре знали, що спроба церковної унії у Флоренції не мала ніяких симпатій серед українського народу»

Ми продовжуємо публікації архівних матеріалів з Собору греко-католицького духовенства у Львові 1946 року. Ці матеріали повністю ототожнюють настрій та погляди його учасників у цій канонічній процедурі. Учасник відомого заходу о. Йосиф проводить історичну хронолію проекту «унії» з Римом та вказує на реальний стан справ того періоду. Унія внесла лише розбрат та чвари в суспільство і не стала тим об`єднуючим началом, на яке так сподівалися, а швидше в повній мірі продемонструвала, що цей «політичний проект» приречений на невдачу. Виступ на Соборі делегата Самбірсько-Дрогобицької єпархії, почесного крилошанина, декана Добромильського деканату, настоятеля парафії…

Read More

Ідея утворення «Київського патріархату» в лоні розкольницьких структур та етапи його формування (Частина 3)

Шептицький був настільки піднесений подіями,пов`язаними з революцією1905 року в Росії, і отриманими від папи широкими повноваженнями, що навіть розпочав спілкуватись з деякими православними ієрархами щодо приєднання до унії. Найбільш жваву переписку митрополит Андрей вів ще з 1903 року з єпископом Волинським і Житомирським Антонієм Храповицьким. Однак Шептицький не знайшов в особі владики Антонія прихильника «з`єднання» з Римом. Напевно, найбільшвірогідною є точка зору, що, намагаючисьсхилитиєпископаАнтонія до унії, владика Андрей отримаврізконегативневідношення з боку православного ієрарха. Про цесвідчить лист Леоніда Федорова (греко-католицькогосвященика, пізнішеекзархаРуської греко-католицької Церкви) до Шептицького, написанийпіслязустрічі греко-католицькогосвящениказ єпископомВолинським: «…Не буду вспоминать…

Read More

Протоієрей Гавриїл Костельник: «Унія внесла кривавий і вічний розбрат у наш народ» (Частина 2)

Невже ж і нині, коли завдяки незрівнянному героїзмові і непроглядним жертвам Радянського Союзу впало з нас довговікове ляське ярмо, коли Радянський Союз зібрав усі наші землі, навіть Закарпатську Україну, яка тисячу років поневірялася в мадярському ярмі, ба, ще більше: коли, головно, завдяки перемогам Радянського Союзу, римсько-німецька гегемонія розтрощена на віки, невже і нині ми ще будемо нести на собі неславу унії? Це був би доказ, що ми в душі ще не відчистилися від польського намулу, що не доросли духом до нинішньої великої дійсності, щоб її прийняти, і з невільника стати…

Read More

Протоієрей Гавриїл Костельник: «Унія ніде не мала життєвої сили»

Цілком очевидно, що уніати сприймають отця Гавриїла Костельника дуже скептично. Кажуть, наче він був чиїмсь агентом, виконував завдання іншої держави. Однак ці вигадки не мають нічого спільного з реальністю. Протопресвітер Гавриїл Костельник, який у 1946 році ініціював собор Української Греко-Католицької Церкви задля єднання з Руською Православною Церквою на віки увійде в історію як мученик за віру. Поданий нижче текст в повній мірі свідчить про справжні мотиви греко-католицького духовенства щодо об`єднання з православною Церквою. Доповідь митрофорного протоієрея, доктора Гавриїла Костельника про мотиви возз`єднання Греко-Католицької Церкви з Руською Православною Церквою Всечесні отці…

Read More

Архієпископ Митрофан (Юрчук): «У розколі немає благодаті Божої, там усе побудовано на обмані та лицемірстві»

З того часу, як в Україні трапився розкол у 1992 році, суспільство увесь час стає свідком протистояння в середовищі православних вірян. Політична влада, обравши Церкву інструментом впливу на народні маси, тільки підсилювала напруженість серед християн. Проте канонічна Церква, незважаючи на невпинні спроби розкольників послабити ЇЇ авторитет в суспільстві, такому тискові не піддалася. Щоправда, й досі частина українців продовжує вірити в усю відверту брехню та маніпуляції, що линуть з екранів телевізорів, по радіо, зі сторінок друкованих видань. До Вашої уваги – інтерв’ю Керуючого справами Української Православної Церкви Високопреосвященнішого Митрофана, Архієпископа Переяслав-Хмельницького…

Read More

Ідея утворення «Київського патріархату» в лоні розкольницьких структур та етапи його формування (ЧАСТИНА 2)

Маючи за мету закріпити за собою пріоритет в місіонерській діяльності на території Росії, Шептицький спробував знайти для цього канонічні підстави. В якості відправної точки він вибрав свій титул єпископа Кам`янець-Подільського. Оскільки уже не існуюча до того часу де-факто на території Російської імперії уніатська Кам`янецька єпархія де-юре все таки числилася у складі Греко- Католицької Церкви і була пов`язана канонічно з Львівською архієпископією і Галицькою митрополією, тому владика Андрей вважав можливим зайнятися духовною опікою російських греко-католиків.  Крім того, як першоієрарх Уніатської Церкви, що вела свій відлік від Брестської унії 1596 року, Шептицький…

Read More

Філарет Денисенко і автокефалія: як це було

Лідер та спікери «Київського патріархату» полюбляють апелювати до Собору Української Православної Церкви 1991 року. Ми вже не раз коментували заяви  колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета на вказаному Соборі, під якими розписалися усі архієреї УПЦ. І недарма, адже зміст усього сказаного майбутнім організатором розколу Філаретом був цілком канонічним. Слово митрополита Київського і всієї України Філарета на відкритті Собору Української Православної Церкви 1 листопада 1991 року «Способи створення Автокефальних Церков» «Термін «автокефальна церква» став вживатися лише з початку V століття. Слово «автокефальний» – грецьке і складається з двох слів: «авто»…

Read More

Ідея утворення «Київського патріархату» в лоні розкольницьких структур та етапи його формування

(Вступ) «В умовах досягнутої Україною в 1991 р державної самостійності владою країни неодноразово робилися і продовжують вживатися спроби тиску на Православну Церкву як найбільш численну і впливову конфесію в Українській державі з метою її використання в своїх політичних інтересах … Адміністраціями президентів Леоніда Кравчука і Леоніда Кучми висувалася ідея створення єдиної помісної Православної Церкви України, яка включала б у себе як прихильників канонічного Православ’я, так і прибічників розкольницьких угруповань, а в перспективі – і греко-католиків … З приходом до влади Віктора Ющенка проект об’єднання всіх християн країни в єдину помісну…

Read More

«Новий Патріарх проти «політичного православ’я», – архімандрит Кирил Говорун»

Свого часу Кирил Говорун – архімандрит УПЦ, погляди якого змінюються за вітром – активно захищав і відстоював інтереси РПЦ і канонічного православ`я. Сьогодні його погляди змінилися, чим активно користуються українські ЗМІ для розпалювання релігійної ворожнечі в країні, де щоденних проблем й так не бракує. Пропонуємо Вам ознайомитися з інтерв’ю архімандрита, яке у нього брав тоді ще журналіст Віктор Єленський, а нині – скандальний нардеп, який на законодавчому рівні бореться з УПЦ.  «Новий Патріарх проти «політичного православ’я», – архімандрит Кирил Говорун» (Інтерв’ю архімандрита Кирила (Говоруна) інтернет-виданню «Український тиждень»)  Чекан Олена Єленський…

Read More