1. Головна
  2. /
  3. Історія
  4. /
  5. Як Філарет оспівував патріаршество в Руській Церкві

Як Філарет оспівував патріаршество в Руській Церкві

Прихильники «Київського патріархату» полюбляють розповідати про «патріарший» статус Руської Православної Церкви. І якщо жодна з Помісних Церков цей історичний факт під сумнів не ставить, то гарячі прихильники Філарета в Україні голосно мовлять про те, що «Москва отримала статус патріаршества незаконно».

Всі ми розуміємо, що так було не завжди. Пропонуємо вам черговий виступ митрополита Київського і Галицького Філарета на урочистому акті присвяченому 400-літтю встановлення патріаршества в Руській Православній Церкві від 12 жовтня 1989 року.

Цілком можливо, що прибічники «Київського патріархату» знову скажуть, що то – «віхи історії». Проте факт є фактом.

«У цьому році виповнилося 400 років з часу встановлення Патріаршества в Руській Православній Церкві, яке здійснилося 26 січня 1589 року поставленням першого патріарха Іова в Успенському соборі Московського Кремля.

За ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви, ми святкуємо нині цю визначну подію в житті нашої Церкви, яка багато в чому визначила її подальший історичний шлях і мала важливе значення для життя нашої Вітчизни.

Ідея встановлення Московського Патріаршества, яка органічно сформувалася в надрах руського церковного життя, ніколи не сполучалась у релігійній свідомості руського православного народу з ідеєю протиставлення Руської Православної Церкви решті православного світу. Більше того, сама можливість увінчання первосвятителя Руської Церкви титулом Патріарха ставилася на Русі в пряму залежність від благословення Східних Патріархів. Тому, коли в 1586 році Руська Церква вперше в своїй історії приймала в Москві Антіохійського Патріарха Іоакима, питання про своєчасність увінчання Московського митрополита Патріаршим титулом уперше було поставлено перед ним, а через нього і перед рештою Православних Патріархів.

Остаточне вирішення цього питання прийшло через три роки, під час відвідання Москви Константинопольським Патріархом Ієремією. Візит Патріарха Ієремії до Москви як прохача вже сам по собі засвідчував, як високо цінувалися у православному світі можливості і духовно-політичний авторитет руського царя, а разом з тим і предстоятеля Руської Православної Церкви.

Довідавшись через Антіохійського Патріарха Іоакима про рішучість Москви добиватися для руського первоієрарха Патріаршого титулу, Патріарх Ієремія, однак, не мав наміру під час свого візиту до Москви задовольнити настійливе прагнення руської державної влади. Проте в результаті переговорів, які затягнулися на кілька місяців, Патріарх Ієремія, котрий спочатку виказував бажання особисто очолити Руську Православну Церкву, як одночасно Вселенський і Московський Патріарх, кінець кінцем погодився на встановлення Патріаршого Престолу і поставлення на нього митрополита Московського Іова.

Сумніви, які при цьому виникали в Патріарха Ієремії, що були пов`язані з відсутністю на той час соборного рішення Східних патріархів про встановлення в Руській Православній Церкві Патріаршества, а також тиск на Патріарха деяких фанаріотів з числа грецького кліру, що супроводжував його, були подолані завдяки реальностям у церковному і державному житті на Русі. Зіткнення з ними дозволило Вселенському Патріархові відчути велику духовну силу Руської Церкви, а в Російській державі – покровителя всього православного світу.

26 січня 1589 року на Божественній літургії в Успенському соборі у відповідності із спільно розробленим руською і грецькою сторонами богослужебним чином сталося довгожданне поставлення першого Руського Патріарха Іова, яке готувалося, по суті, не одне сторіччя.

Різноманітність людських пристрастей і суперечливість політичних задумів, які, як правило, супроводжують будь-яку епохальну подію життя Церкви, нерідко заважає достойно оцінити все їхнє духовне та церковно-історичне значення. Однак в особистостях окремих діячів, які, за зволенням Божим, творять історію Церкви, відкривається для нас, православних християн, неперехідне значення нашого церковно-історичного минулого. Саме такою постає зараз перед нами особистість Святішого Патріарха Іова».

Попередній запис
Вірні УПЦ села Грибовиця збудували собі новий храм, замість захопленого розкольниками
Наступний запис
На Київщині в УПЦ забрали храм при військовій частині

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее