1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Як патріарх Варфоломій збирає еллінський пазл

Як патріарх Варфоломій збирає еллінський пазл

Що нині відбувається у світовому Православ’ї – зрозуміти нескладно. Незважаючи на нараду Предстоятелів та представників Помісних Православних Церков в Аммані, глава Фанару продовжує слідувати обраним шляхом. Хоча сам по собі «Амман» став вельми позитивним явищем, оскільки фактично виявив усіх, хто в тій чи іншій мірі незгідний із діями Константинопольського патріарха, сам факт цієї події не став для Варфоломія «вибухом бомби». Більше того, духовний лідер греків почав упевнено діяти всупереч, діставши зі скрині старий пазл із зображенням усіх територій, які колись підпорядковувались Константинопольському патріарху.

Від миротворця до лизоблюда: хронологія подій

Хоча ініціатором наради в Аммані став Єрусалимський патріарх Феофіл, слід нагадати, що миротворчу роль, у перший час, приміряв на себе глава Кіпрської Церкви архієпископ Хризостом. Пам’ятається, як торік, Хризостом, одужавши від раку, взявся навідуватись до глав Помісних Церков з метою донести до них ідею про необхідність Всеправославного обговорення українського церковного конфлікту. Ще у жовтні 2018 року архієпископ Хризостом доносив аналогічну домку під час зустрічі з одним з російських дипломатів – головою Імператорського православного палестинського товариства Сергієм Степашиним. «Кіпрський Архієпископ підтримав ідею проведення наради усіх Помісних Православних Церков та висловився проти втручання політиків у справи Православної Церкви в Україні», – підтверджував позицію архієпископа Хризостома Степашин. Пізніше ця позиція була підтверджена в одному з інтерв’ю глави Церкви Кіпру для кореспондента видання Ромфея.

Крім того, апогеєм метушні архієпископа Хризостома стала зустріч чотирьох глав древніших Церков – патріархів Олександрійського Феодора ІІ, Антіохійського Іоанна Х, Єрусалимського Феофіла ІІІ та архієпископа Кіпрського. За результатами цієї події було опубліковано комюніке, у котрому, крім усього іншого, пролунав заклик повернути захоплені в Україні храми УПЦ. Тоді предстоятелі чотирьох Церков наголосили на своїй спільній готовності продовжувати спілкування і співпрацю на благо Святої Церкви, зазначивши, що в Православ’ї «можуть бути різні точки зору», але Церква залишається єдиною під управлінням Господа Іісуса Христа. З тих пір, як відомо, спливло багато води, а з усіх чотирьох вирішувати питання погодився тільки один, і це аж ніяк не Хризостом.

Варто також зазначити, що глава Церкви Кіпру незадовго до Амманської наради наговорив “сім мішків гречаної вовни” делегації УПЦ, на чолі з митрополитом Тернопільським і Кременецьким Сергієм. «Я взяв на себе ініціативу, – зазначив він. – Мав спілкування з усіма Предстоятелями. Ми чекаємо і сподіваємося, що Константинопольський патріарх зрозуміє свою помилку. Інші Предстоятелі навряд чи визнають Епіфанія. Хоча і мали місце спроби натиснути на Єрусалимського Патріарха, однак він не піддався».

Однак, коли справа почала доходити до Амманської зустрічі, Хризостом все частіше почав заявляти про те, що він займає нейтральну позицію в українському питанні. Однак, цей “нейтралітет” вже тоді здавався зовсім не  нейтральним. «Я вважаю ставлення Патріарха Московського неприйнятним. Ми не відкидаємо пам’ять про іншого Патріарха, тому що не згодні з його позицією. Тільки якщо він стане єретиком, ми розлучимося з ним. І я знаю, що ані константинопольці, ані афіняни не є єретиками. Це, звичайно, не означає, що я з ними згоден», – заявляв архієпископ Хризостом.

На жаль, вже на цьому етапі стало ясно, що миротворча місія глави Церкви Кіпру перетворилася на фарс і набір нічого не значущих слів. Підтвердженням цьому стала категорична відмова від участі в Амманській нараді з агресивною критикою на адресу Предстоятелів і представників Помісних Православних, присутніх на цих зборах. А останньою краплею стало участь Хризостома в спільній літургії з Варфоломієм, де урочисто вшанували главу “ПЦУ” – Епіфанія Думенка.

Але якби все закінчилося тільки цим… Глава Кіпрської Церкви, без огляду на свої попередні заяви про нейтралітет і підтримку єдності, почав співати дифірамби своєму старому другові Варфоломію, кажучи про те, що представники окремих Помісних Церков самі винні в ситуації, що склалася, оскільки відмовилися від участі у Критському соборі. Крім того, Хризостом досить недвозначно позначив своє ставлення до “ПЦУ”, заявивши, що йому нічого не варто визнати цю структуру. «Я міг би визнати їх вчора, сьогодні або завтра. Мені це нічого не говорить. Це не проблема. Питання – це складності, яких дехто не розуміє, а ті, які не відвідували всеправославних зборів, не знають і не можуть зрозуміти… Близько 30 років я був архієреєм, і я представляв Церкву Кіпру на всеправославних конференціях, і там я побачив, як поводилися делегати. Потім ви організували збори Предстоятелів, – сказав Архієпископ Хризостом патріарху Варфоломію, – і я почав вірити, і ви сподівалися, що ми вирішимо проблеми Православ’я. Але брати не зрозуміли, що ми робили на Великому Соборі».

Якщо коротко резюмувати останні зітхання Хризостома на адресу Варфоломія, виходить наступне: Крит – добре, Амман – погано, визнання “ПЦУ” – не проблема, невизнання верховенства Варфоломія Амманськими делегатами – проблема.

 

Остання деталь пазла

Чомусь немає жодних сумнівів у тому, що Варфоломій дотисне Хризостома і той таки піде на яке-небудь гібридне визнання “ПЦУ”. Можливо, як і Олександрійський патріарх, він не буде служити з українськими розкольниками, але свій диптих, зрозуміло – на догоду Фанару, він таки розширить. Після цього ми вислухаємо масу розчулених промов про те, що це рішення було прийнято після довгих роздумів тощо, але суть тепер не в цьому.

Хоча Варфоломію вдалося схилити на свою сторону Хризостома, в його еллінському пазлі не вистачає останньої деталі – Єрусалимського патріархату. У зв’язку з цим, потрібно дуже обережно і уважно ставитися до дій патріарха Феофіла. Виходячи з того, що можна спостерігати в ситуаціях з Феодором, Ієронімом і Хризостомом, необхідно зробити один простий і неодноразово підтверджений історією висновок – греки не є господарями свого слова.

Враховуючи надзвичайну конфіденційність того, що відбувалось в Аммані, є сенс підозрювати, що Єрусалимський патріарх ретельно приховував не стільки те, що саме обговорювалось на нараді, скільки ті пропозиції, котрі вносились ним для, на його думку, вирішення кризи у світовому Православ’ї. Очевидно, що Феофілу дуже не хочеться палити мости з РПЦ, адже це загрожує не тільки фінансовими, а й політичними втратами. Однак треба не забути, що Феофіл – грек. І, рано чи пізно, якщо непокірні варвари з північних земель так і не схилять свої голови перед “східним папою”, грецьке начало у патріархові Феофілі, цілком можливо, переможе православне. Феофіл однозначно не засудить дії Варфоломія, але і роль хорошого поліцейського він не буде грати вічно. Здається, що йому, як і Хризостому, нічого не варто стати останньою деталлю в пазлі Варфоломія.

Сергій Назарчук

Попередній запис
Філарет зустрівся з головою комітету з питань гуманітарної політики ВРУ Олександром Ткаченком
Наступний запис
У Мінкультури дуже занепокоєні намаганнями Філарета відновити УПЦ КП, – Churcher

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее