Ноу-хау окремих представників «ПЦУ» під назвою «онлайн причастя» викликало буремні суперечки навіть у середовищі самих розкольників. Усе почалося з того, що перебіжчик з УПЦ до «ПЦУ» (і слава Богу!) колишній клірик Запорізької єпархії Ігор Савва заявив, що почав практикувати «таїнство євхаристії» онлайн, тобто – буквально через Скайп. Але все би нічого, однак даний персонаж пішов ще далі, почавши «причащати» в такому ж форматі. Мовляв, «благодать священства» не обмежується якимись там факторами особистої присутності і тому подібне. Головне, за твердженням Савви та прибічників його ідеї, це бажання віруючої людини, шматочок хлібчика, скляночка червоного винця та «кіберпоп» по той бік екрану. В принципі, слідуючи цій же логіці, такі ж «таїнства» можна звершувати навіть шляхом мобільного зв’язку.
Взагалі, ми вже звикли до того, що у таких альтернативних реальностях, як «ПЦУ», регулярно трапляються вельми дивні речі. Однак, як з’ясувалося пізніше, до таких новацій виявились не готові навіть у самій «ПЦУ». Підсумком дій Ігоря Савви і К стало накладення на них «заборони у священнослужінні». Простіше кажучи – від них рішуче «відхрестилися», вважаючи, що це вже занадто навіть для «ПЦУ». Лобісти розкольників, на кшталт Тетяни Деркач та решти Горєвих, вступились за новаторів, всерйоз почавши виправдовувати ідею «онлайн-причастя».
Лобісти розкольників, на кшталт Тетяни Деркач та решти Горєвих, вступились за новаторів, всерйоз почавши виправдовувати ідею “онлайн-причастя”.
Наведемо слова Деркач на цю тему практично повністю. Вони є істинно унікальними для розумінні ситуації у “ПЦУ”, котра сформувалася щодо цього.
«За великим рахунком, мабуть, це якесь Боже провидіння, що саме ПЦУ потрапила в епіцентр такої дискусії. Дуже багато років над нами глузували, що у нас немає богословів, що українські «розкольники» нездатні на будь-яку свіжу думку, їм нема чим зацікавити досвідчене інтелектуальне середовище інших помісних Церков. Мовляв, все, що ми можемо – це бездумно копіювати літургійну та проповідницьку механіку Московського патріархату. І до якогось періоду ці звинувачення були справедливими. Але бачте – нам таки вдалось вас всіх не тільки здивувати, але й поставити на вуха», – пишається Деркач.
«Бог цим засвідчив, що ПЦУ є, вона жива, в ній шукають виходи з ситуації, замість того, щоб нити, істерити або панікувати. Так, ми можемо помилятись та пересмикувати з креативом, але ті, хто бачить спасіння та Церкву лише в звичних рамках, помиляється не менше, адже зводить її до музею старожитностей», – заявляє оглядачка та пророчить, що у подальшому богослов’я матиме для розв’язання набагато складніші питання.
«Умовно кажучи, з питаннями вирощування Тіла Христового в пробірці та створенням сім’ї з біолюдиною, надрукованою на 3-D принтері», – наводить приклади Деркач.
Як вам? «Причастя у пробірці», «біолюдина на 3-D принтері»! Ось воно яке, інноваційне «богослов’я» «ПЦУ»! головне – щоб на Московський патріархат не було схоже! Я пропоную Деркач і компанії піти далі. Закрийте всі свої храми (захоплені – поверніть), скоротіть штат «духовенства» і переходьте у голограмний режим! А чого б ні? Будете продавати у супермаркетах набори «Літургія 5-D (з ефектом максимальної присутності)». У коробку покладіть голограму із записом «літурії», котру звершує сам Епіфаній, і пробірку з «причастям». Тоді людям взагалі не доведеться куйовдитись у цих «брудних храмах», котрі, треба розуміти, дуже скоро стануть для «ПЦУ» «музеєм старожитностей». А потім ще і навчіться друкувати «біоЕпіфанія» на 3-D принтері, котрий стане доступним кожному бажаючому.
В цілому, здивували так здивували. Вкотре. Треба би Думенкові та решті функціонерів звернути більш ретельну увагу на «експертів» у своєму оточенні. А то скоро договоряться до того, що Церква для спасіння взагалі нічого не значитиме, головне ж, щоб «Бог був у душі». Хоча, є великий сумнів, що у «ПЦУ» хтось закриє рота таким «експертам», як мінімум тому, що інших-то немає. Максимум же, як сказав апостол Павел, «бог часу цього осліпив їм розуми…». Тому буде вельми передбачуваним, якщо «експертна» сфера «ПЦУ» все більше й більше буде втягувати у дискусії подобного роду.
Олександр Єрмоленко