Заступник голови синодального відділу УПЦ по зовнішніх зв’язках протоієрей Микола Данилевич висловив сподівання на швидке реагування Міністерства Культури України на протизаконну діяльність по відношенню до храму в селі Птича Рівненської області, що юридично належить місцевій громаді УПЦ.
«До речі, чекаємо невідкладно відповідної заяви Мінкульту, який на днях так ревно виступив на захист УПЦ КП, яких образила “конфронтаційна риторика” коментаря прихожанки УПЦ з Катеринівки (Тернопільська обл.), де так само був захоплений православний храм, – висловлює сподівання протоієрей Миколай на своїй сторінці у Facebook. – Оскільки Мінкультури в нас це “орган, відповідальний за формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері релігії”, то він просто зобовязаний, мені здається, виступити на захист рішення іншого органу держави, а саме Дубенського суду».
Апелюючи до останньої заяви мінкульту про те, що православний сайт СПЖ «ображає почуття віруючих УПЦ КП», Микола Данилевич вказує, що «цитуючи останні 2 абзаци згаданої заяви Мінкульту, всі ті беззаконня, що зараз відбуваються в Птичі проти вірних УПЦ, також “ображають почуття віруючих УПЦ, підбурюють і провокують частину православної спільноти України і, у зв’язку з цим, можуть бути розцінені як свідоме налаштування віруючих УПЦ КП проти інших християнських спільнот (читай УПЦ), які діють на законних та рівноправних з ними підставах в Україні, як … свідоме роздмухування релігійної конфліктності у нашій державі.
Це також посилює міжконфесійну напругу в Україні, в православному середовищі, вносить деструктивний характер у релігійне співтовариство в цілому, сприяє появі додаткових осередків внутрішньої міжправославної напруги та протистояння (в умовах зовнішньої дестабілізації мирної ситуації в країні), що, в результаті, деструктивно впливає на стабільний та поступальний розвиток релігійного середовища країни».
«За таких обставин, ми маємо нагоду побачити, – підсумовує священик УПЦ, – чи Міністерство культури дбає про все вищесказане по відношенню до всіх конфесій країни, чи цей державний орган є неофіційним продовженням однієї з провладних конфесій.