Канонічна Українська Православна Церква могла б об’єднати людей, але все вже зайшло надто далеко: Україна розколота за релігійними, політичними та етнічними ознаками. Таку точку зору висловив в ефірі «Першого Козацького» православний місіонер і публіцист Сергій Комаров.

Він зазначив, що після першого туру президентських виборів представники ПЦУ, що «топили за іншого кандидата», були «сильно засмучені» перемогою Володимира Зеленського. Несподіванкою стала і поведінка греко-католицького духовенства, яке в соціальних мережах закликало «видалитися з друзів» всіх, хто голосував за цього кандидата.

«Спочатку мені здалося дивним, як це може уживатися з тим, що апостол Павло говорить всім християнам: У Христі Іісусі немає ні Грека, не Іудея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, Скіфа, раба, вільного, але у всім Христос. Але потім я згадав часи Майдану, 2013-2014 рік, і все стало зрозуміло. Адже греко-католики в особі їхнього духовенства і тоді працювали на розподіл суспільства за політичними ознаками на своїх і чужих», – сказав публіцист.

Він переконаний, що, якщо духовенство стає на одну зі сторін конфлікту, це аж ніяк не сприяє об’єднанню людей, як і обраний владою політичний курс в цілому.

«Націоналістичні ідеї не об’єднають Україну, не об’єднає Томос і ПЦУ – ми бачимо, що це приносить тільки смуту, не об’єднає Україну греко-католицизм, про це говорить 400-річна історія уніатства, – підкреслив Комаров. – Єдиний об’єднавчий чинник, який залишився між непідконтрольними областями і Україною – це канонічна Церква. Вона б могла об’єднати людей України, але цього вже не буде, тому що Україна вже розколота за релігійними, політичними, за етнічними ознаками. Все дуже далеко зайшло».

Публіцист нагадав, що, коли був конфлікт на Майдані, саме ченці Української Православної Церкви стали між мітингувальниками і силовиками і, молячись за мир, хоча б на кілька годин стримали цю війну.

«До 2014 року у нас ще була якась ефемерна видимість єдності, але Майдан її розвалив, він знищив єдність України», – вважає православний місіонер.

На його думку, «зшивати» Україну, «дуже різнорідну і схожу на клаптикову ковдру», на основі вічних християнських цінностей.

«Це, по суті, звичайні речі: мир, дружба, любов, прощення, добро. Якщо людина працює не в цій системі цінностей, її складно назвати християнином. Всі християни, у яких залишилася хоч крапля совісті, повинні працювати не на посилення, а на об’єднання на платформі християнських цінностей. Адже це ж можливо – принаймні, закликати до громадянського миру, не допускати цитат, які розпалюють політичну, релігійну ворожнечу. Як може духовенство ділити громадян однієї держави, свою справжню чи потенційну паству, на своїх і чужих за політичними ознаками? А це вже тенденція», – підсумував Сергій Комаров.