Згідні із позицією владики Тихона.
Згідно із думкою популяризаторів «онлайн-літургії» та «онлайн-причастя», уся справа в можливості дії Духу Святого «на відстані». Але, виходячи з такої логіки, можна дійти до абсурду – повністю скасувати необхідність фізичного зібрання для звершення таїнств.
Ще раз повторюю свою власну тезу: християнство – це релігія «втілення». У справі спасіння бере участь і тіло, котре має перебувати у реальних зв’язках із оточуючим світом та людьми, а не уявних або сурогатних.
Віртуальна реальність, на мій погляд, якщо і не повністю виключає, то, принаймні, послаблює можливості участі людини всією повнотою своєї природи, включно з тілом, у житті у Христі.
Жодна віртуальна реальність не може замінити живої присутності на Літургії та живої взаємодії зі священиком.
Крім цього, якщо говорити богословською мовою, ікономія (домобудівництво) Духу Святого не може бути відірвана від ікономії Сина. Тайна Вечеря відбувалась не «на відстані» і Христос створив Церкву як видиму, відчутну, конкретно-історичну громаду, котра соборно визначила догмати, ороси та традиції, а не як думкою єдиний «привид» індивідуальної уяви.