Президент Греції Прокопіс Павлопулос заявив, що обов’язком та бажанням православних греків, Церкви Греції та його особисто є «захист ролі Вселенського патріарха», і що лише «Вселенський патріарх уявляє собою вселенськість Православ1я».
У свою чергу, представник Фанару подякував президента Греції за «великий внесок у єдність між Вселенським патріархатом та Церквою Греції протягом всього терміну його повноважень та за підтримку Вселенського престолу Константинополя у важкі часи».
Виникає одразу декілька розгублених питань:
По-перше, викликає подив, що грецький політик висловлюється від імені Елладської Церкви та всіх греків. Так, ніби є її главою або офіційним представником.
РПЦ постійно дорікають тісними відносинами з державою. Однак, дивлячись на Грецію та Фанар, розумієш, що у Росії відносини держави та Церкви є незрівнянно більш вільними, ніж між грецькою державою та рядом грецьких Церков.
По-друге, у Православ’ї завжди вважалось, що «вселенскістю» володіє вся Церква, і висловлює її Вселенський собор, а не особистість предстоятеля якоїсь із Церков, нехай навіть і першої по честі.
У цьому контексті слова грецького президента можна вважати спробою підміни ядра православної віри.