На фоні активізації кримінальної справи з «міжконфесійного розколу» в штабі Петра Порошенка зріють ідеї з проведення «рокіровки» – механічної заміни нині діючого предстоятеля ПЦУ Епіфанія на одного з найбільш впливових митрополитів цієї церкви – Симеона. Поки що цим планам заважає захворювання ієрарха. «Вісті» вивчили можливий ефект від подібної заміни.
Про те, що Симеон (Шостацький), митрополит ПЦУ Вінницький і Барський, заразився коронавірусом, стало відомо в червні. На сайті єпархії з’явилося повідомлення: “владика проходить курс лікування під наглядом вінницьких лікарів в лікарні”, а в храмі провели дезінфекцію. “Насправді він переносить хворобу погано – був використаний апарат ШВЛ”, – каже “Вістям” джерело в церковних колах.
А 1 липня на сайті єпархії з’явилося ще одне повідомлення, з якого випливає, що Симеон пішов на поправку, “прогнози лікарів в даний момент є позитивними”. В політичному середовищі його хвороба викликала переполох: у Петра Порошенка з Симеоном пов’язані деякі плани по “апгрейду” ПЦУ.
“Митрополит Епіфаній, предстоятель ПЦУ, покладених на нього надій не виправдав. Як лідер він слабкий, він підконтрольний Фанару і не робить різких рухів, – говорить співрозмовник “Вістей”. – Тему “опору” він, на думку Порошенка, не відпрацьовує, не виводить віруючих на підтримку “жертв репресій” – і, в принципі, робить багато для галочки”.
Ситуацію потрібно розглядати в комплексі з активізацією кримінального провадження проти лідера “Євросолідарності” за розпалювання міжконфесійної ворожнечі при отриманні Томосу про автокефалію ПЦУ. Як писали “Вести”, про цю справу стало відомо 18 червня. У новоствореній церкви тоді створили звернення від імені Київської митрополії, оголосивши кримінальне провадження за “розпалювання ворожнечі” проти Петра Порошенка “ганебною і абсурдною спробою тиску на ПЦУ, здійснюваної в інтересах противників її становлення і розвитку, в т. ч. тих, хто має свій керівний центр в сусідній країні-агресора”. Однак в ДБР підтвердили нам, що заявником виявилася не “п’ята колона” і не “колективний Кремль”, а УПЦ Київського патріархату – СБУ почала розслідування за заявою прихожан ще в листопаді 2019-го.
Прихильники п’ятого президента спробували використовувати саму справу по максимуму з метою мобілізації електорату – сам Порошенко заявив в інтерв’ю своєму ж “5 каналу”, що заяву в СБУ, “за офіційною версією”, склав “вірний Київському патріархату УПЦ пан Добкін”. Тема пішла в маси, за поширення взялися лідери громадської думки, близькі до екс-президента.
“Репресії проти ПЦУ неприпустимі, це ще більше, ніж репресії проти Порошенка”, – пише в “Фейсбуці” політтехнолог і екс-нардеп Віктор Уколов. “Тим самим зсувається фокус – з порушення прав віруючих і десятків кровопролитних захоплень храмів, що, звичайно, порушує права віруючих, на “репресії за Томос”. Сенс в тому, щоб накрутити прихильників, переконати, що їх релігійним свободам нібито загрожує влада, – і спробувати налаштувати їх проти неї”, – робить висновок релігієзнавець Олексій Смирнов.
А політолог Кирило Молчанов навіть запідозрив ДБР в “підігруванні” п’ятому президенту. “Адже йому, по суті, дозволяють грати роль” захисника ПЦУ і Томосу “, актуалізуючи свою фігуру (адже, нагадаю, його прізвище вписана в Томос), – говорить Молчанов “Вістям”. – Хоча, за логікою, в тому, що Порошенко втручався в релігійне життя, незважаючи на світський характер нашої держави, і полягає частина його відповідальності за протистояння громад у першій половині 2019 року”.
За даними джерела “Вістей” в церковних колах, в штабі Петра Порошенка готові піти ще далі. Там визріває ідея, суть якої – в проведенні “рокіровки” предстоятеля ПЦУ Епіфанія і митрополита Симеона (Шостацького). Тим самим, за словами наших співрозмовників, Петро Порошенко зміг би вирішити три важливі завдання:
- повернути вплив на ПЦУ (і контроль), де-факто зробивши її частиною політпроекту “Євросолідарності”;
- підвищити ставки, посунувши ПЦУ як інструмент для посилення розколу між Константинополем і Московським патріархатом (це вигідно США);
- повернути хоча б частину коштів, витрачених на створення і підтримання ПЦУ за допомогою використання її ресурсів (мова про нерухомість і інші активи).
Ставка на Симеона робиться не випадково. “Він спочатку взимку 2019-го просувався Петром Порошенко на пост предстоятеля ПЦУ. Походить з Вінниці, близький до Петра Порошенка. Епіфанія ж просував Філарет в надії на те, що той буде його “технічною” фігурою”, — пояснив “Вістям” Смирнов.
Рік тому в одному з інтерв’ю Філарет, що протистоїть сьогодні ПЦУ, заявляв, що в II турі, коли архієреї голосували за двох кандидатів, за його даними, за голос, відданий на користь Симеона, платили по $ 20 тис. Але як провести заміну? Технічно це нескладно. Відповідно до Статуту ПЦУ, Помісний Собор цієї церкви, необхідний для “виборів”, збирається раз у п’ять років. Але можливо зробити це і “надзвичайно”. Митрополита Київського (предстоятеля ПЦУ) він вибирає “з трьох кандидатів, запропонованих Архієрейським Собором”, а збирає його або місцеблюститель престолу — тобто у даному випадку його міг би зібрати сам Епіфаній, або “наступний по старшинству архієрейської хіротонії єпархіальний архієрей”.
“За ідею повинна висловитися проста більшість ієрархів. Або ще варіант – потрібно переконати Епіфанія піти зі своєї посади, що малоймовірно, він уже відчув смак до влади, – вважає Смирнов. – Якщо ж рокіровку підтримає Фанар, шанси підвищуються приблизно до 50%”.
Але, за даними “Вістей”, Фанар не поспішатиме зі схваленням Симеона. “Він давно знаходиться на порядку денному Петра Порошенка, а грекам простіше тримати ситуацію в Україні під контролем за допомогою слабкого Епіфанія”, – говорить наш співрозмовник.
Існує ще один аргумент на підтримку Симеона: як колишній митрополит УПЦ (в ПЦУ перейшли всього два митрополити – Симеон і Олександр Драбинко) він має канонічну хіротонію – тобто був висвячений в канонічній церкві (в момент свячень Епіфанія православний світ не визнавав УПЦ КП).
“Це могло б стати додатковим козирем з точки зору просування проекту автокефальної ПЦУ серед інших помісних церков: мовляв, дивіться, у нас тепер ієрарх, висвячений канонічно. Давайте, визнавайте”, – говорить “Вістям” релігієзнавець Олексій Смирнов.
Є й альтернативна точка зору. “З того моменту, як Симеон пішов в ПЦУ, його хіротонія перестала визнаватися канонічною церквою. Для УПЦ він має такий же статус, як Філарет – “колишній митрополит”, не більше того, – каже “Вістям” експерт з питань релігії Олена Дьяченко. – Щодо положення Епіфанія, то очевидно, що, позбувшись підтримки Філарета, він так і не зміг вибудувати організацію всередині ПЦУ – тепер там занепад, а Філарет відновлює реєстраційні свідоцтва п’яти тисяч парафій своєї УПЦ КП”.
Також, за деякими даними, незадоволення приходом Симеона може виникнути в УГКЦ. Справа у тому, що цю церкву, формально окрему, католицьку східного обряду, періодично підозрюють у бажання злитись із православними. І днями багато шуму наробила новина про те, що ЄС виділив грант на вивчення громадської думки з приводу можливості злиття УГКЦ з ПЦУ – дані про проведення такого опитування з’явилися на сайті Українського інституту зовнішньополітичних досліджень. Однак незабаром на сайті з’явилося уточнення: сайт зламали хакери, а інформація про дослідження – фейк. “Греко-католики будуть проти Симеона: за підтримки Петра Порошенка він буде більш незалежним, ніж Епіфаній, і питання об’єднання ПЦУ-УГКЦ буде менш актуальним”, – говорить наше джерело.