Представники «Київського патріархату» захоплюють храми Української Православної Церкви все частіше за останні роки. На цю жахливу тенденцію   органи влади не реагують, тому незахищені релігійні громади УПЦ опиняються сам на сам з проблемою.

Про те, як у рамках українського законодавства захистити парафію від захоплення релігійної споруди та відстояти власні права розповів Благодійному фонду «Фавор» Голова юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов.

Він пояснив, що особи, які зацікавлені в захопленні церкви, якими, як правило, є священики «Київського патріархату», представники влади або органів місцевого самоврядування, підключають воєнізовані угрупування, котрі допомагають реалізовувати силовий сценарій. Проте існує й інша складова проблеми – внутрішня – коли захоплення храму трапляється з вини самої релігійної громади. У більшості випадків, які мали місце, були претензії до священника, що ставало формальним проводом для обурення людей, чим користалися недоброзичливці та підключали зовнішні чинники. Це і стає поштовхом до захоплення храму.

Юрист наголосив, що «питання життєдіяльності кожної релігійної громади повинні вирішуватись органами управління релігійної громади. Але справа у тому, що «Київському патріархату» треба збільшити кількість храмів і вони намагаються це зробити всіма можливими способами: захопленнями храмів, блокуванням реєстрації релігійних громад УПЦ, проштовхуванням законопроектів та намаганнями дискримінувати УПЦ».

Щоб цьому запобігти, в першу чергу, потрібно щоб в релігійної громади, тобто, парафії були в порядку всі установчі документи.

«Зазвичай, є така помилка, що коли призначають священика на посаду настоятеля храму, він не йде до державного реєстратора і не повідомляє про зміну керівника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», – наголошує отець Олександр.

Також священик наголошує на наявності документів, передбачених законодавством для діяльності юридичних осіб (статут, виписка тощо), документів на право власності або користування храмом чи приміщенням, документів на землю.

«Досить важливо, щоб священик та релігійна громада доклали максимум зусиль, аби отримати документи на право власності… Якщо немає можливості оформити право власності, а релігійна громада орендує приміщення або ж користується пам’яткою архітектури, то необхідно, щоб були вироблені всі необхідні документи. Потрібно укласти всі необхідні договори, вчасно сплачувати орендну плату, комунальні послуги і так далі… Щоб отримати земельну ділянку в оренду або користування, потрібно пройти відповідні процедури. Настоятелю релігійної громади необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки.

Зазвичай, спершу надають дозвіл на розробку проектної документації на відведення земельної ділянки. Часто на цьому етапі все і зупиняється. Однак потрібно робити наступний крок – розробити проект і всі необхідні документи й подати їх ще раз до сільської/районної або ж обласної ради. А тоді просити, щоб вже передали земельну ділянку», – роз’яснює головний юрист канонічної Церкви в Україні.

Також священик зазначає, що до документів на храм потрібно ставитися так само, як люди ставляться до свого паспорту, адже з ними значно легше захищати свої права в суді.

Кожна ситуація по-своєму особлива, адже захоплення відбуваються по різному. Як приклад голова відділу УПЦ наводить село Бадівка на Рівненщині, де благочинний «Київського патріархату» Лукашик 4 місяці поспіль кожні вихідні навідувався, аби закликати людей до захоплення храму та вигнання священика. Та завдяки міцній релігійній громаді, яка не мала наміру кудись переходити, та роботі прокуратури, яка відкрила кримінальне провадження, на цьому все спинилося. Щоправда, не назавжди. Вже в грудні 2015 року «Київський патріархат» змінив вектор впливу та зареєстрував свою релігійну громаду, після чого захопив храм Марії Магдалини, який юридично належить релігійній громаді УПЦ.

Олександр Бахов наголошує на тому, що охоронні органи у випадках розпалювання релігійної ворожнечі мали б реагувати та припиняти такі дії. Для підтвердження, священик наводить статті 161 «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та 180 «Перешкоджання здійсненню релігійного обряду» Кримінального кодексу України, за якими можна кваліфікувати дії священників «Київського патріархату» та їхніх прихильників. Правоохоронні органи, щоправда, не відкривають проваджень за даними статтями. Вони в кращому разі приймають заяву, але потім все одно цей факт не розслідують, як каже протоієрей. 

Незважаючи на те, що відкрито багато кримінальних справ стосовно всіх захоплених храмів (їх є близько 40), жодна з цих справ ще не завершена. Для того, щоб закони працювали системно, потрібно ходити до органів влади та писати скарги. Тільки тоді, можливо, будуть якісь зрушення, як пояснює протоієрей.

Також голова Юридичного відділу виділяє бездіяльність поліції та наголошує на необхідності виклику поліції, телефонуючи на 102, у випадку захоплення храму чи вчинення незаконних дій по відношенню до священика чи парафії, навіть якщо правоохоронці знаходяться поблизу храму. Робити це потрібно, тому що всі дзвінки фіксуються й так буде легше довести їхню бездіяльність і те, що ви дійсно зверталися до правоохоронців.

Після цього, обов’язковим є написання відповідної заяви у відділку. Варто також виділити той факт, що потрібно вимагати, щоб її розглядали не як звернення громадян, а як заяву про кримінальне правопорушення.

Стосовно практики звернення УПЦ до європейських та  міжнародних інстанцій, Олександр Бахов зауважив, що існує достатньо фактів звернень як до органів державної влади, так і до міжнародних інституцій з приводу того, що порушуються права віруючих.

«Наприклад, Київська міська державна адміністрація прийняла рішення про надання пільги на оподаткування нерухомості всім, окрім релігійної громади УПЦ… Це є пряма дискримінація за релігійною ознакою. Також мені відомо декілька випадків, коли відмовляли в наданні у користування земельною ділянкою тільки тому, що ця релігійна громада належить до Української Православної Церкви… У Міністерстві культури України функціонує Департамент з питань релігій та національностей, який відповідає за формування державної політики у сфері релігій. Але особи, які там займають посади, досить упереджено і необ’єктивно ставляться до УПЦ. Вони чинять перешкоди у реєстрації статутів релігійних організацій УПЦ, не визнають фактів захоплення храмів, називаючи це «переходами», – пояснює священик.

На його думку, можуть існувати суперечки щодо кількості захоплень, але визнання факту захоплення владою є обов’язковим.

Окрім того, головний юрист УПЦ зауважує на тому, що владою оминається факт порушення прав релігійних громад УПЦ на західній Україні, в той час, коли  про це голосно говорять стосовно Криму та непідконтрольних територій.

«У нас є багато фото- і відео-доказів, але державна влада намагається вдавати, що утисків УПЦ не відбувається. Я розумію, що цей факт формує негативний імідж України на міжнародній арені, але ж владі потрібно щось робити, щоб врегулювати цю ситуацію. І для цього потрібно називати речі своїми іменами: якщо це захоплення – то це захоплення, якщо це перехід – то це перехід», – розповідає отець Олександр.