Перший заступник голови Синодального відділу Московського Патріархату по взаємодії Церкви з суспільством і ЗМІ Олександр Щипков в ексклюзивному інтерв’ю РИА Новости прокоментував, як в РПЦ будуть реагувати на останні дії Константинополя. На думку представника РПЦ, призначення екзархів з боку Вселенського Патріархату в Україні – це явний перший крок зі вторгнення Фанару на територію Руської Православної Церкви, і про наслідки цього кроку можна тільки здогадуватись: однозначно це призведе до черги розколів у Православ’ї, а щодо безпосередньо РПЦ це пряме оголошення протистояння.

– Що криється за цим вчинком Патріарха Варфоломія?

– Патріарх Варфоломій одержимий ідеєю східного папізму. Він мріє стати одноосібним главою всього Православ’я, за аналогією з римо-католицькою церквою. Варфоломій сформулював наступну ідею. Він сказав, що Константинополь володіє певною містичною винятковістю у порівнянні з іншими Православними Церквами, що Константинополь представляє собою «етос православ’я». Ключове слово – «етос». Що це таке? Етос – це сукупність певних сталих, універсальних та незмінних рис характеру людини, народу, якоїсь соціальної групи. Варфоломій каже, що він – тримач еталонного «етосу православ’я». Це одразу має на увазі, що всі решта Церков недосконалі і повинні підпорядкуватись Фанару. Цей цікавий приклад релігійного расизму, безумовно, увійде у майбутні підручники політології.

Як інші Церкви будуть на це реагувати? Звісно, негативно. Патріарх Варфоломій 7 вересня увійшов до історії Православної Церкви як ініціатор розколу. Я кажу передусім про змістові речі, теоретичні. Але і канонічні територіальні питання дуже важливі, оскільки йдеться не про тварин, а про людей – християн, котрі проживають на цій території.

Константинополь не уперше рухається в бік розколу. Якщо ми повернемось до історії, то згадаємо, що саме Константинополь ініціював перехід Православ’я на новий стиль. Цей календарний розкол не зцілений дотепер. Частина Помісних Церков під впливом Константинополя перейшла на новий стиль, частина, як Руська Православна Церква, не перейшла. Усередині Елладської Церкви, у Греції, мільйони вірян не визнали цю реформу.

Щодо взаємовідносин Константинополя і Москви. Не знаю, чи в курсі наші читачі, але у 1920-х роках Константинополь підтримав обновленський розкол в СРСР. Цей розкол був штучно створений та підтриманий Троцьким та іншими більшовиками. Константинополь вимагав тоді, щоб Патріарх Тихон склав свої повноваження, пішов на спокій. Тоді наша Церква у найтяжчих умовах зберегла чистоту Православ’я.

Сьоме вересня 2018 року увійде до історії сумною датою. В цей день Вселенський Патріарх Варфоломій оголосив та визначив розкол у Вселенському Православ’ї на ліберальний та консервативний напрямки. І він по факту офіційно очолив цей ліберальний напрямок.

– Яку реакцію це може викликати у православному світі? Як можуть розвиватись події далі?

– Без сумніву, це викликає дуже жорстку реакцію у відповідь у різних Церквах. Патріарх Варфоломій буде розвивати свій «східний папізм». Руська Церква не зможе погодитись на лібералізацію віровчення та розкладання церковного устрою життя.

Перше, на мій особистий погляд, – необхідно зібрати міжправославний церковний суд та виносити судження з приводу антиканонічних вчинків та єретичний ідей Патріарха Варфоломія.

Друге, цього не уникнути, на мою думку, – постане питання про церковне євхаристичне спілкування. Висока ймовірність, що це трапиться. З цього матимуть місце певні практичні дії. Велика кількість нашої пастви перебуває за межами вітчизни, зокрема, у Туреччині. Сьогодні вони ходять до храмів Константинопольського Патріархату, мають можливість там сповідатися, причащатися. У випадку обривання цього спілкування такої можливості в них більше не буде. Відповідно, нашій Церкві доведеться вживати якихось кроків для окормлення росіян за кордоном. Доведеться відкривати приходи, будувати храми, направляти туди духовенство. Ми ж не можемо покинути своїх чад.

Вчинки Патріарха Варфоломія матимуть дуже тривалі наслідки, зцілювати котрі доведеться десятиріччями.