Ось слова архієпископа Хризостома про незадоволених його рішенням пом’янути Думенка синодалах:
«Тому після того, як у березні я викристалізував свою думку, оскільки в мене не було часу обговорити її на Синоді, я згадав про це, щоб поінформувати їх про проблему на наступному Синоді. Однак я не вірив, що вони звернуться у ЗМІ, але що вони прийдуть до мене і я поясню їм все, вибачусь за незручності, яких завдав, і детально поінформую їх. Думаю, на мене напали без причини. Якби я вбив їхніх батьків, братів і сестер, вони би зі мною так не вчинили. Вони полились кислотою та жовчю. Я не робив нічого, щоб виправдати цю неприязнь з їхнього боку. Але я їх прощаю, я не маю нічого проти них. І я в їхньому розпорядженні. Мені нічого боятись. У мене є спосіб життя у церкві, ніхто не може звинуватити мене у тому, що я приїхав сюди заради задоволення».
Кислота, жовч, «вбив їхній батьків», «напали на мене», – це предстоятель Церкви каже про тих, хто з ним не згідний. Чого ж чекати від Синоду в такому випадку? На Синоді Кіпру не буде поставлене питання про поминання Думенка? Принаймні, таку заяву зробив архієпископ Хризостом.
З його слів, він не ставитиме на голосування у Синоді «питання поминання Думенка», бо зустрічався з 9 з 13 архієреїв і знає погляди всіх. Тому, з його слів, «якщо хтось уважно вивчить лист, котрий я послав Його Всесвятості, якщо всі мене слухають, то у Православ’я не буде проблем».